В нас, якщо можна так сказати, досить таки забезпечена родина. Живемо в столиці, у мого чоловіка власний бізнес.
Дмитро дуже добре заробляє, ми маємо кожен власне авто. Діти наші теж навчаються в хорошій приватній школі.
Я зазначити хочу, що працює у нас зараз лише один чоловік. Також тепер багато наших рідних та друзів, особливо жінки, часто дорікають мені, натякають, чому я досі після народження дітей не вийшла на роботу, а весь цей час вдома сиділа. Діти мої вже досить таки дорослі, а я сиджу вдома і забагато часу приділяю собі.
Але я не бачу сенсу ходити щодня на роботу в офіс, хоча не хочу нікому доводити щось, адже Дмитро заробляє чималі гроші, нам цілком вистачає на життя. Ми з чоловіком та дітьми ні в чому собі не відмовляємо зараз, декілька разів в рік їздимо на відпочинок за кордон, а останнім часом часто їздили в Карпати.
Можливо, люди й не зрозуміють мене. Але ну для чого мені працювати за 10-15 тисяч гривень, коли вони для нас нічого не вирішують.
Я нещодавно я. зовсім несподівано. дізналася, що в Дмитра є інша жінка. Він ходить з нею у ресторани, кіно театри. Їх бачили не раз разом.
Для мене ця звістка була неприємною та сумною дуже. Я все не наважуся про це поговорити з чоловіком, не можу почати розмову з ним про це сама. А він мовчить, навіть виду не подає, що щось не так у нас.
Дмитро поводить себе так, наче нічого не змінилося. У нього завжди гарний настрій, він жартує зі мною, як і раніше приділяє чимало часу мені та дітям. Я сама вже не можу зрозуміти нічого.
Зізнаюся чесно, що я хвилююся, що, якщо буду лізти в його особисте життя за межею родини, він може залишити мене і життя моє тоді зміниться в гіршу сторону.
Тому я прийняла таке рішення і поки я вмішуватися не хочу в його життя поза домом. Я гарна жінка, займаюся собою, дітьми, будинком, допомагаю своїм батькам, завдяки чоловікові.
З моїми свекрами, батьками Дмитра у мене теж завжди були дуже добрі відносини, я завжди можу на них розраховувати. Ми з ними ладнали всі ці роки.
Так, звісно, не всі мене розуміють. Мої подруги дивуються, як я так можу жити, мовчати чоловікові і не подавати на розлучення. Вони б давно подали на розлучення, адже таку зраду пробачати не можна. Але для чого мені руйнувати свою щасливу сім’ю? Що мені залишиться натомість?
А якщо я почну цю розмову про зраду, Дмитро зізнається у всьому і просто до іншої піде, а мені доведеться собі житло шукати і залишитися самій з дітьми, без роботи у такий складний час і без надійної людини поряд, яка всі ці роки добре забезпечувала мене з дітьми. Чи варто так ризикувати?
Фото ілюстративне.
