Ми з чоловіком розійшлися, і я залишилася одна з маленьким сином. Ситуація не найкраща, мені було важко.
Потім я зустріла Анатолія, подумала, що це і є він – чоловік моєї мрії. Але про те, що він одружений, я навіть не здогадувалася.
Після розлучення я повернулася до своєї матері в двокімнатну квартиру, де ще жив мій молодший брат. Нам було тісно і незручно, але іншого виходу у мене не було.
Сина я влаштувала в дитячий садочок, а сама знайшла роботу в невеликому продуктовому магазині у нас в дворі.
Графік роботи був такий, що я могла відводити сина в садочок і забирати його.
Зарплата у мене була невелика, але поки мені все підходило.
З Анатолієм я познайомилася випадково, він кілька разів заходив в наш магазин по продукти, говорив, що це для бабусі. Я ще тоді подумала, який дбайливий і хороший чоловік.
Відтоді Анатолій почав часто заходити в мій магазин. І ми почали з ним спочатку спілкуватися, потім зустрічатися.
Ми зустрічалися майже рік, все було чудово, єдине, що мене засмучувало, це те, що Анатолій не робить мені пропозицію, адже у нас все було достатньо серйозно.
Ситуація прояснилася дуже неочікувано, коли одного разу, я випадково побачила Анатолія в центрі міста.
Я бігла до колишньої свекрухи, везла їй продукти.
Ми з чоловіком розлучилися, але з його мамою у нас збереглися чудові стосунки, вона стала на мою сторону.
Я час від часу заходила до неї, заносила продукти, допомагала по дому.
В той день я мала бути на роботі, але свекруха зателефонувала мені і попросила, щоб я терміново приїхала.
Я відпросилася з роботи і побачила те, чого зовсім не чекала.
В центрі міста Анатолій гуляв зі своєю дружиною і сином і виглядав цілком щасливим, зовсім не схожим на розлучену людину. Вони сміялися, про щось говорили.
Наступного разу, коли він прийшов до мене, я запитала його на пряму і він відповів мені, що так, він одружений, але заради мене він розлучиться, тільки треба почекати.
Я вирішила, що чекати я не стану, та й розбивати сім’ю теж.
Анатолій ще кілька разів приходив, питав, чи я не передумала, і я твердо сказала, що ні.
Ми продовжували жити в моєї мами. З Анатолієм я розійшлася.
А через кілька років не стало моєї колишньої свекрухи і вона заповіла квартиру своєму єдиному онукові, моєму синові.
Зараз ми живемо з ним удвох і ні від кого не залежимо.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
