fbpx
Життєві історії
Їй було приємно чути ці слова. Звичайно ж гріла душу його активна увага. Було в ньому тільки одне «але». Він був одружений, і в його родині росли діти

Всі його вмовляння на неї не діяли.

Варто було тільки озирнутися назад і згадати долю своїх батьків. За матеріалами

Він ходив за нею по п’ятах. Зізнавався в любові. Говорив, що просто не може без неї. Писав гарні повідомлення і обсипав компліментами. Вона навіть не знала, як все сприймати.

Антон їй подобався. Стрункий симпатичний чоловік. Умів заробляти гроші. Мав свою фірму. Напевно б інша на її місці прийняла його і насолоджувалася дарами, які він підносив. Тим більше Лариса на даний момент ні з ким не зустрічалася. Минулі відносини закінчилися, а нових ще не було. Вона перебувала у вільному польоті і очікувала свого щастя.

– Ти багато втрачаєш, – постійно повторював він їй . – Могла б ні в чому собі не відмовляти. Я готовий виконати будь-який твій каприз.

Їй було приємно чути ці слова. Звичайно ж гріла душу його активна увага. Було в ньому тільки одне «але». Він був одружений, і в його родині росли діти. А вона не могла піти проти своїх принципів. Розуміла, що «на чужому нещасті свого щастя не побудуєш».

Їй було п’ять років, коли її батько пішов з сім’ї. До сих пір перед очима стояли мамині сльози. І тоді Лариса присягнулася, що ніколи в житті не підійде до одруженого чоловіка, щоб нікому не нашкодити. До того ж її мама періодично повторювала:

– Ось побачиш, дочко, повернуться їм наші образи. Бог усе бачить!

І дійсно поруч з новою жінкою її батько не ужився. Почав пити. А його дружина теж залишилася одна з маленькою дитиною на руках. Виявилося, що все в житті повертається: і добро, і зло.

Ось і намагалася Лариса тримати облогу від настирливого залицяльника. Всі його вмовляння на неї не діяли. Варто було тільки озирнутися назад і згадати долю своїх батьків. Вона втомилася від його наполегливості. Зібрала свої речі та й переїхала в інше місто. Дізнавшись про від’їзд, він припинив всі переслідування. Не такими вже й сильними виявилися його почуття.

На новій роботі заступник директора відразу ж звернув на неї увагу. Скромна працьовита дівчина не намагалася особливо виділитися з натовпу. Поглинена своїми справами, не дивилася по сторонам і не пліткували з колегами. Було в ній щось загадкове. Він запросив її в кафе. Вона одразу ж подивилася на праву руку і не побачила там обручки. І все-таки про всяк випадок поцікавилася:

– Ви одружені?

Він трохи здивувався її питанням, тому поцікавився:

– А це для тебе так важливо?

– Дуже! Я не зустрічаюся з одруженими чоловіками! – твердо заявила дівчина.

– Тоді можеш перевірити мій паспорт! Я абсолютно вільний! – нарешті сказав їй Максим. – Останнім часом я дуже багато займаюся роботою, тому до особистого життя так справа й не дійшла.

Лариса у відповідь просто посміхнулася. На її душі стало значно легше. І вона з задоволенням прийняла його пропозицію. З тих пір вони стали зустрічатися.

Максим виявився дуже добрим і уважним. Неначе вона, пройшовши випробування, отримала приз за те, що відмовилася від «брудних» відносин з Антоном. Через півроку вони одружилися. Лариса зустріла своє справжнє щастя!

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

facebook