Мені 50 років і нещодавно я став батьком. Після важкого розлучення я наважився вдруге одружитися і почати життя спочатку. Якби мені хтось сказав ще кілька років тому, що в моєму житті відбудуться такі зміни, я б ніколи не повірив.
Одружився я майже в 30 років, бо спочатку хотів щось заробити, щоб сім’ю утримувати. Став я їздити на заробітки, у мене з’явилися гроші, я один з перших в селі купив собі іномарку.
Якось я приїхав у відпустку і побачив Ярину, я і давніше її знав, але зараз вона просто розцвіла. Біля неї завжди було багато хлопців, тому я вирішив діяти рішуче – я довго не ходив, а відразу сказав, що маю серйозні наміри щодо неї і хочу, щоб вона стала моєю дружиною.
Ми зіграли пишне весілля і стали чоловіком і дружиною. Але я і далі продовжував їздити на заробітки, бо хотів збудувати для нас будинок. Згодом у нас народилася донечка, і я з подвійною силою став працювати, тепер уже для двох моїх улюблених дівчаток.
Ярина хотіла, щоб будинок був великий, найбільший в селі, і тому ми його будували більше, ніж 10 років. А коли нарешті все було готово, я дізнаюся, що дружина мене не любить і жити зі мною не планує. Про це Ярина сама мені сказала, коли повідомила, що подає на розлучення.
Виявилося, що інший чоловік у неї був давно, просто вона чекала, коли я закінчу будинок. Звичайно, я не сподівався на такий поворот в своєму житті, у мене настільки опустилися руки, що певний час я навіть став заглядати у чарку.
Але потім я вирішив взяти себе в руки, зав’язав з оковитою і знову подався закордон. За зароблені гроші я відбудував будинок своїх батьків, тому що попередній я залишив дружині і дочці. Думав, що так вже і буду собі жити.
Але все змінилося з появою в моєму житті Анни. З нею ми якось випадково списалися у Фейсбуці. Спочатку ми спілкувалися за допомогою повідомлень, потім стали дзвонити одне одному, а потім Анна приїхала до мене. Вона заробітчанка, і вже років 15 працює в Греції.
На момент нашого знайомства Анні було 48 років, хоча виглядала вона значно молодшою. Вона ніколи не була заміжньою, і дітей у неї теж не було.
Саме Анна стала ініціатором того, щоб у нас була повноцінна родина. Вона приїхала до мене і сама запропонувала нам одружитися, а незабаром вона народила мені сина.
Хтось скаже, що це пізно ставати батьками, адже мені 50, а дружині моїй 49 років. Але я скажу так – для щастя ніколи не буває пізно, головне наважитися!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
