Двох своїх синів Ярослава ростила однаково, в дітях вона розчинялася повністю. Заміж вийшла рано, у 18 років народила свого першого сина Вадима. Коли Вадим пішов в перший клас, на світ з’явився другий синочок – Андрійко.
Пережили вони не мало скрутних часів, особливо коли Ярослава була в декреті, і працював один чоловік. Часто вони тижнями сиділи на макаронах і салаті з капусти. Але попри все, для дітей завжди була зайва копійка, щоб потішити їх черговою машинкою з сусіднього магазинчику з дитячими іграшками.
Навіть коли справи пішли вгору, Ярослава жила за правилом – все найкраще дітям. Не раз їй співробітниці на роботі натякали, що пора б і собі нарешті якусь обновку купити, а не тільки все на своїх хлопців витрачати. Але Ярослава розуміла, що не обновок їй, вона краще дітям купить свіжого м’яса чи червоної риби.
Неподалік від її будинку знаходився комісійний магазин, речі там хороші, ну і що, що їх вже хтось носив. Ярослава так звикла там одягатися, що навіть і не думала ніколи про модні бутіки, в яких купували одяг її подруги. Зате у її синів все найкраще – гарна їжа, дорогий одяг, якісна освіта. На дітей Ярослава грошей не шкодувала. Але щось в її житті пішло не так.
В той день Ярослава отримала зарплату і непогану премію, планувала за ці гроші купити путівки на море. Але її плани зруйнувалися після телефонного дзвінка з банку – їй повідомили, що у її старшого сина Вадима є борг. Спочатку вона думала, що це помилка, та й Вадим говорив, що ніяких боргів у нього немає.
На жаль, все виявилося правдою, Ярослава повернула банку борг майже тисячу доларів, виправдовуючи сина, мовляв, так вийшло, з ким не буває.
Вадим так і не зміг пояснити, як так вийшло і на що він витратив ці гроші. Три роки тому він закінчив університет, але роботи і досі не знайшов. Чоловік Ярослави постійно картав його за це, а вона заступалася за сином, мовляв, дитині треба гарну роботу, нехай ще пошукає.
От Вадим і «шукав», тільки не роботи, а пригод, бо з часом дзвінки з банку стали для їхньої родини частим явищем. А Ярослава плакала, але бігла зичити по родичах гроші, щоб закрити борги сина, часто навіть не розповідаючи про це чоловікові, щоб зайвий раз його не засмучувати. Натомість, брала підробітки, щоб заробити більше.
А тут ще й молодший, Андрій, вирішив після другого курсу переводитися на заочну форму навчання. Ярослава намагалася його відговорити, але Андрій сказав, що навчання він продовжуватиме, але заочно, бо влаштувався на роботу.
В понеділок Ярослава повернулася додому дуже засмучена, закривши черговий кредит старшого сина, вона залишилася практично з пустим гаманцем. Ситуація була складною, вона нарешті почала розуміти, що Вадим і не намагається шукати роботу, і не зрозуміло коли закінчиться ця історія з його боргами.
Втомлена від думок, вона заснула, а коли прокинулася, біля її ліжка стояла новенька коробка з взуттям. Вона вирішила, що Андрій з першої зарплати купив собі кросівки, про які мріяв. І яким же було її здивування, коли вона відкрила коробку і побачила в ній жіночі чоботи. Ярослава відчула себе маленькою дівчинкою, якій Святий Миколай приніс під подушку подарунок, якого вона аж ніяк не очікувала. У неї ж ніколи не було нових чоботів, завжди носила після когось. А тут такий сюрприз…
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
