Василь сидів біля вікна і дивився вдалечінь. Йому треба було прийняти рішення, але не так просто це зробити, коли мова йде про родину, і про своє особисте щастя.
Дружина поралася на кухні, готувала його улюблений сніданок. Як же, після 25-ти років шлюбу, сказати їй, що він йде від неї? Лариса всі ці роки була для нього хорошою дружиною, але не любимою.
Ще в школі Василь закохався в Софію, вона теж відповідала йому взаємністю. Та коли хлопець пішов служити, Софія в цей час вийшла заміж за іншого.
Коли Василь повернувся з армії додому, був вельми засмучений тим, що кохана його не дочекалася, як і обіцяла. Та Софія зі сльозами на очах пояснила, що батьки її видали заміж за нелюба, бо у нього є гроші і будинок.
Зрозумівши, що нічого уже не зміниш, Василь поїхав з села назавжди. Влаштувався на завод, спочатку жив в гуртожитку.
А потім Ларису зустрів. Дівчина була вона хороша, і Василь зробив їй пропозицію. Від заводу вони отримали квартиру, і стали собі жити. Двійко синочків у них народилося.
Василь поважав Ларису, вона була для нього хорошою дружиною, а для їхніх дітей хорошою матір’ю. Вони прожили гарне сімейне життя, спокійне, ніколи навіть не сварилися.
Коли діти підросли, Лариса стала в Німеччину на заробітки їздити. По пів року її не було вдома, а потім приїде на тиждень-два, і назад. Не проста робота, але таким чином вона змогла двох своїх синів житлом забезпечити.
У них з Василем квартира була та, яку вони колись від заводу отримали, і Лариса була впевнена, що їм з Василем цього досить.
Сини уже виросли, живуть окремо, для них з чоловіком Лариса трохи грошей на старість відклала, так що тепер можна і пожити для себе щасливо.
Якщо Лариса нарешті здобула спокій, то у Василя в душі вирувала справжня буря. Нещодавно він зустрівся з Софією. Ця випадкова зустріч перевернула його життя з ніг на голову. Він і повірити не міг, що почуття 25-річної давності можуть спалахнути з такою новою силою.
Софія розповіла, що давно розлучилася з чоловіком. Була за кордоном на заробітках. Тепер повернулася. Має свій будинок, донька доросла, живе окремо.
А ще, Софія обмовилася, що так і не змогла забути Василя. Але сказала вона це без злого умислу, просто поділилася з ним тим, що відчуває.
Ці слова коханої настільки засіли в голові Василя, що він вже про ніщо інше і думати не міг. Вирішив Василь, що піде до Софії, і якщо в молодості вони не змогли бути разом, то хоч на старість зійдуться. Та не знав він, як про своє рішення дружині сказати, адже вона ні в чому не винна.
Ходив Василь кілька тижнів чорніше чорної хмари, все ніяк не міг підібрати підходящі слова. От що тут скажеш? “Я тебе розлюбив” – так він її ніколи не любив. “Ти погана господиня” – це було б неправдою. Якщо чесно, то не було жодної вагомої причини, щоб піти від Лариси.
Але душа Василя прагнула бути з Софією. Він її запитав, чи прийме вона його, якщо він від дружини піде. І Софія відповіла, що так, бо її юнацькі почуття теж не згасли досі і у неї.
– Ларисо, присядь, нам поговорити треба, – нарешті наважився на непросту розмову Василь. – Ти хороша дружина, я дякую тобі за все, але я йду від тебе, бо так і не зміг забути своє юнацьке кохання.
Від почутого Лариса аж присіла. Вона спочатку подумала, що чоловік жартує, та виявилося, що ні.
Дружина ніяк не могла зрозуміти, як таке може бути? Вона просила чоловіка схаменутися, але він, здається, її не чув, бо зібрав речі і пішов.
– Не плач, Ларисо. Він повернеться. Не один пішов і вернувся. Яка любов в 50 років? – утішали Ларису подруги.
Але Василь не повернувся. Він з Софією став настільки щасливим, що до нього наче друга молодість повернулася. Шкода йому було Лариси, але по іншому він вчинити просто не міг.
Лариса чоловіка не пробачила, і синів налаштувала проти батька, тож з синами у Василя спілкування повністю обірвалося. Таку ціну він заплатив за своє щастя.
А як ви ставитесь до таких ситуацій, коли в зрілому віці хтось один іде з сім’ї заради кохання? І взагалі, це кохання, чи реалізація давньої мрії, яка не має нічого спільного з любов’ю?
А вам відомі такі випадки, коли чоловік йшов від дружини, а потім повертався?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
