fbpx
Життєві історії
Якраз тоді в нас поламалася пральна машина, дружина тиждень прала руками. В цей час в село до батьків приїхав мій багатий брат і я вирішив звернутися до нього

Нас у батьків було двоє: я і мій брат Анатолій.

Зараз мені 38 років, братові моєму – 46.

У мене вже є дружина та донька. Анатолій живе в Києві, має троє дітей.

Оксана моя зараз сидить в декреті, я працюю в сім’ї один. Брат в столиці має свій бізнес, добре заробляє навіть зараз у скрутні для багатьох часи.

Анатолій з сім’єю часто їздить по закордонах, але я братові не заздрю, бо знаю, що він багато років працював важко сам, щоб досягти успіху на достатку. Він сам досяг таких успіхів і сам своєю власною працею заробляє на своє життя.

На усі великі свята він з сім’єю приїжджав до нас в село, ми живемо по сусідству з батьками.

Якраз тоді у нас і поламалася пральна машинка, моя дружина Оксана прала руками вже тиждень. ми не могли купити тоді нову, бо ще мали борг: я перед тим позичив у кума багато грошей, бо ми поставили новий паркан. Гроші обіцяв повернути за три місяці, тому не могли їх витрачати.

Тому до приїзду Анатолія ми дружиною порадилися і вирішили, що поки будемо гроші віддавати кумові, а у мого брата позичимо гроші на пральну машинку.

Того разу у батьків за святковим столом брат розповідав про свої успіхи, розповідав, як гарно вони відпочили в Єгипті. Всі сміялися і раділи за Анатолія і його сім’ю.

А після застілля я підійшов до свого і попросив позичити 12 тисяч гривень. Для брата це не великі гроші, але він враз задумався. А потім дістав аркуш паперу, ручку і сказав:

– Пиши!

Я його не зрозумів відразу, розгубився. Але Анатолій своє казав і далі:

– Пиши мені розписку. Вкажи ще, будь ласка, дату коли ти повернеш мені усі гроші.

Мені відразу стало дуже прикро, я на мить скам’янів, шкодував, що розпочав цю розмову, адже не очікував такого від свого брата. Але звертати вже було нікуди. Я взяв аркуш та ручку у брата і став писати, в кінці вказав дату і розписався.

Ми з дружиною ще довго не могли повірити в те, що сталося. Справа не втому, що я не збирався повертати гроші, я віддам все до копійки. Але я не очікував такого від найріднішої людини. Не очікував.

Зараз останніми днями Анатолій мені часто телефонує, запитує коли гроші віддам, бо часи зараз скрутні, йому гроші потрібні. До тієї дати, яку я вказав на папері, ще далеко, але брат хоче грошей зараз. Каже, що дружина його сказала, щоб ми гроші віддали йому.

Як тут діяти потрібно? Я ще кумові гроші винен, але він і слова не скаже, я йому частинами віддаю. Хіба можна звертатися до рідної людини? Краще з грошима мати справу з чужими людьми.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page