fbpx
Життєві історії
Якось я зустріла свою знайому в магазині. Ми довго не бачилися, тому я почекала її біля виходу і ми разом пішли додому. Ірина мені розповіла, що нещодавно втратила одну роботу, а працювала вона на трьох. Тепер вона шукає підробіток. Я була дуже здивована, бо знала, що у Ірини є чоловік і він теж працює. Поки ми дійшли до будинку вона розповіла мені про своє життя. Я їй навіть казати вже нічого не хотіла, не люблю я таких людей

– А у мене один підробіток пропав, уявляєш? – розповідала мені моя знайома якій 45 років. Ми з нею зустрілися якось в черзі в магазині і разом йшли додому по дорозі. – Ось тепер навіть не знаю, що робити. Треба інший підробіток шукати.

– Один підробіток пропав? Скільки ж у тебе їх?

– До цих пір було два, один по буднях, інший по вихідних днях. Ну і плюс основна робота. На основній отримую 8 тисяч гривень на руки, на підробітках по-різному виходить, в середньому по 3-4 тисячі гривень з кожного. Тепер ось одного не буде, ех!

– Ірино, ну це не справа зовсім. На трьох роботах працюєш без вихідних. Відпочивати треба! – сказала я здивовано подрузі.

– Наталю, ну а що робити? – зітхає знайома. – Без цих грошей у нас буде дуже скрутне життя. Тим паче вони в різний час, один ввечері, другий у вихідні дні. З дев’яти до шести в офісі на стільці, потім – на ногах. А що мені робити? У нас двоє дітей, а чоловікові платять на роботі 7 тисяч гривень, тому я не можу просто вдома сидіти.

Я була така здивована. Не розумію таких жінок, які з ранку до ночі готові працювати, коли чоловік спокійно при цьому сидить вдома. Звичайно, він і намагатися не буде шукати іншу роботу, якщо дружина для сім’ї все заробляє, йому і так добре буде.

Невже я не права? Хіба так можна?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – k1news.

You cannot copy content of this page
facebook