Я у мами – дочка від першого шлюбу. В свій час мої батьки розлучилися, і мама вийшла заміж вдруге. Моїм вітчимом став дядько Віктор. Коли він став жити з нами, мені було всього 6 років. Мама попросила мене кликати вітчима татом, і з того часу так і повелося.
Згодом у них народився спільний син. Мій брат молодший за мене на 8 років. Він завжди був любимчиком у батьків. Але і до мене у вітчима було непогане ставлення, принаймі, в дитинстві.
Дядько Віктор спочатку був звичайним продавцем в магазині, а потім вник в процес і відкрив свій подібний магазин. Так в нашій сім’ї почали з’являтися перші гроші.
Але для розвитку справи потрібно було більше фінансів, тому моя мама поїхала на кілька років на заробітки в Італію. Все зароблене вона висилала вітчиму, а він розвивав свій бізнес.
Тим часом я вийшла заміж і пішла жити до свого чоловіка, його батьки купили йому квартиру ще до нашого одруження. Я пішла з дому і стала жити своїм життям.
Через 10 років повернулася і моя мама додому. Вітчим захотів мати свій будинок. Якісь гроші мама з собою привезла з заробітків, але цього виявилося замало.
Тоді дядько Віктор переконав маму продати нашу квартиру. В ній була і моя частка, але батьки мене переконали, що так буде краще, і я підписала всі необхідні документи.
Вони купили будинок за містом, і стали там жити. З ними жив і мій молодший брат. Все було добре. Але рік тому дуже раптово і неочікувано не стало моєї мами.
Після цього я дізнаюся, що будинок, в якому вони жили, вітчим записав на себе ще відразу. Моєму брату він недавно купив квартиру в найкращому районі нашого міста. І авто новеньке, з салону.
Якось я запитала у вітчима, а що мені належить. Він здивувався моєму запитанню, і відповів, що нічого. У мене тепер є чоловік, і він має про мене турбуватися.
Я трохи ображена на свою маму, якщо можна так сказати. Адже вона подбала лише про свого чоловіка і свого сина, а про мене вона зовсім забула.
У чоловіка я живу на пташиних правах, адже ця квартира – його дошлюбне майно. І в разі чого я просто опинюся на вулиці. Сподіваюся, що до цього не дійде, але і не розумію, як мама могла так несправедливо зі мною вчинити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
