fbpx

Якось я вирішила поїхати до мами в гості без попередження. У її квартирі я побачила незнайомого чоловіка. Виявляється, я не знала всю правду про неї

Вже досить багато років я живу окремо від своїх батьків, одружилася, маю чоловіка та дітей, але навіть досі постійно думаю про них і часто хвилююся. Щиро кажучи не було й дня, щоб я не думала про своїх маму й тата.

Батько й мама прожили разом у шлюбі довгих 23 роки, і розлучилися десь 5 років тому.

Хочу поділитися, що мені було досить непросто після того, як батьки розлучилися, але приклавши чималі зусилля, я все-таки змирилася, адже таке життя, така їх доля, виходить.

Не дивлячись ні на що, я бажаю своїм батькам тільки добра, тому мене заспокоювала лише одна думка про те, що якщо вони стануть щасливішими, коли житимуть окремо, то нехай вже буде так.

Але, на жаль, цей час показав, що після розлучення їх життя не стала кращим зовсім, як на мене.

Мій тато, можливо, і став трішки щасливішим, так як мама постійно докоряла йому в усьому і постійно щось просила, вона була вимогливою дружиною до нього. Після розлучення батько присвятив весь свій час роботі і догляду за своїми батьками – бабусею та дідусем. А ось у мами в житті почалася суцільна чорна смуга: вона зійшлася з чоловіком, який виявився не дуже доброю людиною, в гріш її не ставить і живе лише за її рахунок.

Щиро зізнатися, я навіть не знаю, коли вони познайомилися, але, судячи з усього, два роки тому – тоді мати стала відмовляти мені в допомозі з онуками і несподівано повідомила, що хоче пожити для себе.

Про те, що у мене з’явився вітчим, я дізналася приблизно через пів року після цього – один раз приїхала до мами в гості без попередження, і побачила там цього незнайомого мені чоловіка. Навіть пояснити не можу яким це було здивуванням для мене, я не була готова до такого, адже думала, що мама щира зі мною і розповіла б мені про таке.

Цей чоловік мені відразу зовсім не сподобався, адже він не був таким добрим та вихованим, як мій рідний тато: у нього немає якоїсь постійної роботи, власного житла і зі своїми дітьми він не спілкується зовсім. Мені здається, що мама його привела в свою квартиру просто через те, що не хотіла на старості років залишитися сама, вона відчувала якусь порожнечу і думала, що так їй буде легше.

Я не хочу лізти в їхнє життя, вони дорослі люди і самі мають робити свій вибір, я намагалася максимально відсторонитися від їх відносин, але незабаром після нашого з вітчимом знайомства, мама почала постійно скаржитися на нього.

Такого ніколи не було, вона просто стала частіше дзвонити мені і приходити до мене в гості, щоб виговоритися, розповісти все про своє життя: то я дізнаюся що він витратив її заощадження на себе, то що він просить її взяти для нього кредит.

Зі слів моєї мами не проходить жодного тижня, щоб вітчим не говорив про розлучення з нею, він постійно не задоволений чимось. Я щоразу сама щиро дивуюся її розповідями, адже батько з мами завжди пилинки здував, і я не пам’ятаю жодної їх подібної суперечки. А тут вона сама виявилася на місці мого тата.

Я не розумію, як інтелігентна, розумна та доросла жінка могла сама собі зробити таким життя. Вона зі своїм чоловіком постійно щось не може поділити і мені здається, що без нього вона жила б набагато краще.

Я говорила з нею, щоб вона розлучилася з ним, адже у неї в житі всього вистачає, є своя квартира. Але мама й досі мовчить. А я не розумію одного: якщо її так недобре з ним, то чому вона не розлучається?

Не знаю що мені ще робити, як говорити, щоб переконати маму не псувати собі життя.

Фото ілюстративне – скріншот відео.

You cannot copy content of this page