fbpx
Життєві історії
Якось я розбирала нашу шафу, знаходжу речі нові, з етикетками, навіть не пам’ятаю, коли їх купила. Ось недавно виявила дві пари абсолютно однакових джинсів. Звідки? Про одні згадала, восени їх купила, про інші – ні. Взуття вже цілий стелаж, у чоловіка і у сина – те ж саме. Якось я сказала чоловікові, що досить так жити і витрачати гроші на все, а Віктор на мене образився

– У мого чоловіка немає свого власного житла, тільки невелика частка в батьківській двокімнатній квартирі! – розповідає 35-річна Поліна. – Причому, жити він там в разі чого не зможе – там батьки і молодша сестра з дитиною, місця немає зайвого у них зараз, як не тулись. Але, схоже, це Віктора зовсім не турбує. Я йому кажу, давай візьмемо житло в кредит, виплатимо частинами з роками, адже люди беруть і мають свій дахнад головою, нехай у тебе буде хоч щось своє. А він мені – навіщо? Ну як навіщо, хіба мало що в житті, відповідаю. Зараз он стільки розлучень, дві третини шлюбів, кажуть, розпадаються просто так, без вагомих на те причин, здавалося б.

– Ну, взагалі хороша думка. Чому б не взяти квартиру в кредит, якщо є можливість? Свій дах над головою в будь-якому випадку не завадить.

– Ось, я теж Віктору так і сказала. А він образився на мене, уявляєш? Каже, ти розлучатися зі мною зібралася! Не розмовляє вже третій день! Не можу йому пояснити, що я розлучатися не хочу, але трапляється всяке в житті, адже віднас теж не все залежить І треба сподіватися на краще, але готуватися до гіршого, завжди мати щось за душею на завтрашній день. Мало що там в житті може трапитися.

У шлюбі Поліна та Віктор сім років, у них дитина, син цієї осені піде в перший клас, прекрасні відносини. Живуть вони в квартирі, яка дісталася Почіні від її бабусі. В’їхали сюди відразу після весілля. Віктор привів квартиру в порядок, зробив косметичний ремонт, поміняв дещо з меблів. Одна кімната стала спальнею, а друга дитячою кімнатою: буквально місяця через чотири після весілля у молодих народився син.

Поліна весь декрет просиділа вдома, потім вийшла на роботу, і зараз матеріально вони живуть добре. Купили машину, об’їздили майже всю Україну, раніше і по закордонах подорожували разом з дитиною. Особливо не економлять, купують те, що хочеться.

– Розбираю іноді нашу шафу, знаходжу речі нові, з етикетками, навіть не пам’ятаю, коли їх купила! – усміхається Поліна. – Ось недавно виявила дві пари абсолютно однакових джинсів, звідки? Про одні згадала, восени їх брала, про інші ні. Взуття вже цілий стелаж, у чоловіка і у сина – те ж саме. Можна ж і заощадити, не витрачати гроші даремно. Замість ганчірок вкласти в квартиру! Але чоловік про кредит і чути не хоче – кредит, каже, борг на десяьтиліття, навіщо це нам потрібна на рівному місці! Є ж, де жити, чого тобі ще треба.

Чесно кажучи, Поліна Віктора зовсім не розуміє – якби це у неї не було житла, довелося б прийти в квартиру чоловіка і жити, знаючи, що це не твоє – вона б уже перевелася, але щось придумала і хоча б почала рухатися в напрямку придбання свого житла.

Тим більше, що зараз найсприятливіший час для цього: вони обоє працюють, дитина вже не малесенька. Ну так, квартиру купити їм буде непросто, доведеться в чомусь собі відмовляти. Не буде вже спонтанних покупок всякої нісенітниці, доведеться відмовитися від частини поїздок, доношувати старий одяг і взуття, та й взагалі витрачати гроші з розумом.

Віктор ось, наприклад, часто купує всякі недешеві речі для риболовлі, в дитинстві вони захоплювалися з батьком походами до річки. А дорослим їздив, ну, можливо, раз п’ять-сім. У минулому році ось жодного разу, в цьому теж поки тиша. Навіщо купував всі ці дорогі спінінги? Тільки гроші на вітер.

При цьому Віктор зовсім не турбується про те, що житла у нього немає, живе спокійно і ні про що недобре не думає. Ну так, у них хороший і надійний шлюб, живуть дружно, виховують дитину. Хочеться, звичайно, сподіватися, що так буде завжди. Точно так же, як теплим червневим днем ​​хочеться вірити, що так буде завжди. У той час, як розум підказує, що попереду і осінь, і зима.

У чомусь, звичайно, чоловік правий, жити з квартирою в кредит непросто. Тим часом люди з таким же доходом, як у них, беруть цю позику – і потихеньку виплачують. Не все і не у всіх просто, трапляються проблеми, звільнення, але народ їх якось долає і йде вперед. Зате дивишся – квартиру купили, дачу побудували, знову взяли кредит на квартиру побільше.

А у Поліни з чоловіком нажитого якось і не видно. Як сім років тому в’їхали в бабусину квартиру, так досі в ній живуть.

– Натякала, натякала, чоловік не розумів! – розповідає Поліна. – Сказала прямо, а Віктор ще й взяв, та й образився.

А можливо, Поліна і дійсно неправа? Живуть вони нормально, розлучатися не збираються – і нічого накручувати? Проблеми треба вирішувати по мірі надходження. Та й так у них все добре, не гірше ніж в людей.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page