В четвер я прийшла додому після роботи, приготувала вечерю. Чоловіка вдома ще не було. Я повечеряла, посуд помила і лягла вже відпочивати. А тут додому повернувся мій чоловік. І не один, а з моєю мамою. Я дуже здивувалася, коли їх побачила. Адже мама в лікарні на лікуванні лежала. А тут чоловік її привозить додому прямо з речами і каже:
– Твою маму сьогодні виписали з лікарні. Але їй потрібен догляд. Ось тому я вирішив, що вона поки повинна пожити у нас. Адже ти ж не будеш проти?
Але я якраз була не в захваті від цієї ідеї. Ми тільки недавно квартиру купили. Робота у нас з чоловіком хороша. Відносини у нас з чоловіком теж чудові. Навіщо мені хвора мама в сусідній кімнаті? Це ж скільки зайвих клопотів додасться! Ну і навіщо мені це?
Я подивилася на свою матір:
– Так у моєму житті ж тільки все налагоджуватися стало! А тут ти з’являєшся. Якщо я за тобою доглядати буду, то тобі це може так сподобається, що ти взагалі в своє село повертатися не захочеш!
Мама заплакала і пішла. Чоловік подивився на мене дуже незадоволеним поглядом. Потім я почула, що мама почала щось робити зі своїми речами. Напевно, збирається додому. От і добре!
На наступний день був вихідний, я пішла до подруги. Коли повернулася, то побачила, що мама щось готує на кухні. А в кімнаті мій чоловік дивиться телевізор. У кімнаті стояла валіза і на столі лежав квиток на поїзд. Я трохи здивовано запитала:
– А хіба мама ще не поїхала? А коли вона їде?
А він мені і відповідає:
– Твоя мама нікуди не їде. Їдеш ти. Куди? А в село, де твоя мама живе. Тобі треба гарненько все обміркувати. Я ось дітей вже давно хочу, а ти не хочеш! Я навіть і не знаю тепер: а чи зможеш ти взагалі бути хорошою матір’ю? Їдь в село і там все гарненько обміркуй.
Я була ошелешена, коли це все почула, спочатку навіть подумала, що він жартує. Мій чоловік просто зрадив мене і все.
Але подумавши трохи я зрозуміла, що мій чоловік має рацію. Я взяла на роботі відпустку і поїхала в село. Мені треба розібратися в собі і все добре обміркувати.
Перші кілька днів я була зла і на свого чоловіка, і на маму, яка, як я вважала, приїхала, щоб зруйнувати моє щастя. Але потім я знайшла свої дитячі фотографії, де мама мене ніжно обнімає, а тут – відвезла мене на останні гроші на море, а тут – на шкільний ранок купила мені найкращу сукню в класі.
Мені раптом так соромно стало за себе. В гонитві за успіхом і багатством я забула про найголовніше. Добре, що хоч чоловік мені дістався розумний і хороший і не дав зробити найбільшу помилку в житті.
Фото ілюстративне – Homester.
