Свого єдиного сина я ростила сама і навіть при своїй невеликій зарплаті намагалася забезпечити його всім необхідним. Жили ми в двокімнатній квартирі, чоловік її від заводу в свій час отримав. У нас було багато планів, але чоловіка дуже раптово не стало, тому нашим мріям не судилося збутися.
Заміж вдруге я не виходила, не до того було. Якийсь час мені дуже допомагала мама, яка з села постійно продукти мені возила, сина до себе забирала, коли треба було. Навіть не знаю, як би я справилася без неї.
Юра мій університет закінчив, вчився на державному, так що фінансово ми це потягнули. А потім син роботу знайшов, справи у нас пішли краще. Але коли Юрій вирішив одружуватися, він від мене з’їхав, бо невістка захотіла жити окремо.
Після весілля вони винайняли квартиру і стали жити окремо. Наталя мені подобалася, вольова така, рішуча, вони з сином виглядали чудовою парою.
Ходити до мене невістка не любила, син завжди сам приходив, пояснював, що Наталя зайнята. Мене це трохи зачіпало, але я вирішила не акцентувати на цьому увагу. Я продовжувала працювати навіть тоді, коли вийшла на пенсію, щоб у сина нічого не просити.
Якось я прийшла до них в гості і краєм вуха почула розмову невістки з її мамою. Виявляється, Наталя дуже допомагає своїй матері, щомісяця сплачує їй комуналку, інколи одяг їй купує.
Я не заздрю, але мені стало трохи прикро, чому вони роблять таку різницю. Сваха теж ще працює і могла б сама себе поки утримувати. А брати гроші від дітей, які збирають собі на житло, як на мене – це просто некрасиво.
Я тоді промовчала, але трохи навіть образилася. А тут нещодавно я дізналася, що діти свасі на день народження нову пральну машинку купили, бо в неї ювілей. А мені в мій ювілей від них дістався чайний сервіз. Різниця відчувається.
Зараз я оформляю спадщину від мами на себе. Колись я думала, що продам мамин будинок і відразу віддам гроші молодим, щоб вони купили собі квартиру. Але тепер вже й не знаю, що робити. Може вийти так, що я буду допомагати дітям, а вони – свасі, надто вже невістка про свою маму піклується.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна