fbpx

Якось я прийшла до сина в гості і краєм вуха почула розмову невістки з її мамою. Виявляється, Наталя дуже допомагає своїй матері, щомісяця сплачує їй комуналку, інколи одяг купує. Я не заздрю, але мені стало трохи прикро, чому вони роблять таку різницю між нами

Свого єдиного сина я ростила сама і навіть при своїй невеликій зарплаті намагалася забезпечити його всім необхідним. Жили ми в двокімнатній квартирі, чоловік її від заводу в свій час отримав. У нас було багато планів, але чоловіка дуже раптово не стало, тому нашим мріям не судилося збутися.

Заміж вдруге я не виходила, не до того було. Якийсь час мені дуже допомагала мама, яка з села постійно продукти мені возила, сина до себе забирала, коли треба було. Навіть не знаю, як би я справилася без неї.

Юра мій університет закінчив, вчився на державному, так що фінансово ми це потягнули. А потім син роботу знайшов, справи у нас пішли краще. Але коли Юрій вирішив одружуватися, він від мене з’їхав, бо невістка захотіла жити окремо.

Після весілля вони винайняли квартиру і стали жити окремо. Наталя мені подобалася, вольова така, рішуча, вони з сином виглядали чудовою парою.

Ходити до мене невістка не любила, син завжди сам приходив, пояснював, що Наталя зайнята. Мене це трохи зачіпало, але я вирішила не акцентувати на цьому увагу. Я продовжувала працювати навіть тоді, коли вийшла на пенсію, щоб у сина нічого не просити.

Якось я прийшла до них в гості і краєм вуха почула розмову невістки з її мамою. Виявляється, Наталя дуже допомагає своїй матері, щомісяця сплачує їй комуналку, інколи одяг їй купує.

Я не заздрю, але мені стало трохи прикро, чому вони роблять таку різницю. Сваха теж ще працює і могла б сама себе поки утримувати. А брати гроші від дітей, які збирають собі на житло, як на мене – це просто некрасиво.

Я тоді промовчала, але трохи навіть образилася. А тут нещодавно я дізналася, що діти свасі на день народження нову пральну машинку купили, бо в неї ювілей. А мені в мій ювілей від них дістався чайний сервіз. Різниця відчувається.

Зараз я оформляю спадщину від мами на себе. Колись я думала, що продам мамин будинок і відразу віддам гроші молодим, щоб вони купили собі квартиру. Але тепер вже й не знаю, що робити. Може вийти так, що я буду допомагати дітям, а вони – свасі, надто вже невістка про свою маму піклується.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page