Якось я поверталася з роботи, було вже темно. Я стояла на трамвайній зупинці і побачила, як поряд припаркувався автомобіль чоловіка Марини. Марину я знаю багато років, ми з нею подруги.
Я вже хотіла підбігти до її чоловіка, думала, що мені пощастило, адже ми живемо в одному під’їзді і думала, що Ігор підвезе мене додому.
Не встигла я підняти сумки, як з машини знайомих вийшла красива жінка з великим букетом троянд. Ігор посміхався їй щиро, і мені все стало зрозуміло. Я зупинилася і не підійшла до його авто, не хотіла, щоб він мене бачив в той вечір.
Я прийшла додому сумна, стала розповідати чоловікові про те, що сталося, Анатолій сказав, щоб я навіть й не думала лізти в чужу родину, адже вони дорослі люди, нехай самі виставляють пріоритети і розбираються зі своїми проблемами самі. Я погодилася з Анатолієм.
А одного вечора Марина запросила мене на чай. Ми з нею довго розмовляли, а потім вона стала щиро мені розповідати про чоловіка. Сказала, що Ігор дуже змінився, пізно повертається додому, перестав звертати увагу на неї і на дитину. Марина стала шкодувати свого чоловіка, адже він постійно розповідав їй, що має зараз проблеми на роботі, тому йому зараз не просто, просив зрозуміти і закрити очі на тимчасові труднощі. Марина дуже шкодувала Анатолія, вже себе винила, сказала, що шукатиме роботу з більшою зарплатнею, бо у чоловіка забрали всі доплати та премії.
Коли я це все почула, то вирішила, що не маю права мовчати, я розповіла своїй подрузі правду.
Того вечора я відразу поспішила додому, бо скоро мав з роботи повернутися ігор мені не хотілося з ним зустрічатися.
Через тиждень я дізналася, що Марина з чоловіком розлучилася. Я стала телефонувати їй, хотіла підтримати близьку людину, але Марина не брала телефон. Так минуло декілька днів, я розуміла, що їй важко і вирішила прийти до неї сама.
Марина здивовано відкрила двері, але в квартиру мене не пустила. Вона сказала, що вони з чоловіком розлучилися через мене. Лише я одна в усьому винна. Чоловік все одно вибрав би дружину, залишив ту жінку, якби я вмішалася. Вона сказала, що якби нічого не знала, їй би було простіше жити. Захоплення чоловіка пройшло б і все залишилося б в минулому, а вона була впевнена б все життя в тому, що вона одна єдина.
Після того ми не спілкуємося з подругою, вона навіть вітатися перестала зі мною. А я шкодую лише про одне – потрібно було слухатися свого чоловіка і не лізти в чужу сім’ю.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – m.gorod.cn.