В дитинстві в мене були дуже добрі стосунки з братом, але коли він одружився, його дружина зробила все для того, щоб він з нами не спілкувався, бо в неї в цьому плані був свій корисний інтерес.
Андрій молодший за мене на 3 роки. У нас обох є сім’ї, діти, але ми давно не зустрічаємося як рідня.
Коли брат одружувався, у нього вже була квартира і машина, він дуже непогано заробляв.
Як турботливий син, Андрій взявся допомагати батькам, хоча вони самі його про це не просили. Брат платив комуналку, купував одяг і продукти.
Світлана це відразу зрозуміла, і вирішила присікти.
Ми з мамою не розуміли, чому брат перестав ходити на сімейні свята, чому не приходить, коли ми його кличемо.
Андрій пояснював, що роботи багато, а насправді це Світлана його до нас не пускала, вона не хотіла, щоб брат з нами спілкувався.
Поступово допомога Андрія батькам звелася до мінімуму.
Мама з татом і самі давали собі раду, їх більше непокоїло те, що Андрій зник з їхнього життя зовсім.
Я намагалася бути на всі родинні свята разом з батьками, щоб компенсувати їм відсутність брата, але постійно бачила невимовний сум в їхніх очах.
Якось я поспішала на ринок, і випадково на вулиці побачила чоловіка, дуже схожого на свого брата.
Андрій виходив з під’їзду з жінкою, але це була не Світлана.
Вони розійшлися по своїх авто, і тоді я наважилася підійти до брата. Мені всередині наче щось підказувало, що треба зробити саме так.
Андрій щиро зрадів нашій зустрічі і запросив мене в кафе. За кавою брат розповів, що у нього життя зовсім не таке, про яке він мріяв.
З дружиною стосунки дуже погані, тому що Світлану крім грошей більше нічого не цікавить. Брат зізнався, що залишається в сім’ї лише заради дитини, бо до дружини почуття давно зникли.
Я не стала питати, хто та жінка, з якою я його бачила, бо і так все зрозуміло.
Андрій сказав, що йому дуже соромно за те, що він так віддалився від родини. Зізнався, що хотів би все повернути, але не знає як.
Я обійняла брата, і запевнила, що ми не стали його менше любити.
А також, ми підтримаємо його в будь-якій ситуації, яке б рішення він не прийняв.
Нам всім властиво помилятися, але на те ми і люди, щоб пробачати.
Ця історія закінчилася дуже неочікувано. З Світланою брат розлучився, і одружився з тією жінкою.
Дитині своїй він допомагає, внучка аж тепер стала приходити до бабусі. Мама з цього дуже радіє.
Теперішня дружина Андрія зовсім не схожа на Світлану. Вона любить нашого брата, тому з повагою ставиться до його родичів.
Я вважаю, що саме так і має бути.
Свого брата я не засуджую. Головне, що у нас тепер є родинна любов і підтримка.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі