А врешті сваха моя таки залишилася дуже незадоволеною.
Свекруха моєї доньки образилася на те, що дочка моя, Олена, мені довіряє онука, а не їй. Але я не розумію, як може бути інакше?
Я зі своїм онуком Сергійком з народження дуже часто сиджу. Я на цей час до них майже переселилася.
Живуть моя донька зі своїм чоловіком разом в квартирі, яка раніше моїй свекрусі належала. Після того, як її не стало, ту квартиру успадкував мій чоловік, рідний батько моєї Оленки.
Коли наша донька вийшла заміж, ми з чоловіком дуже добре подумали і вирішили віддати цю квартиру молодим. Чоловік оформив дарчу на Оленку.
Хоча ця квартира не дуже велика, однокімнатна, але для молодої сім’ї на старт – досить таки гарне житло.
Справа в тому, що у батьків мого зятя теж є спадкова квартира, якраз від матері сваха її успадкувала. І квартира ця – двокімнатна і простора.
Коли Оленка чекала дитину, я розуміла, що дітям в однокімнатній квартирі може бути мало місця, адже одна справа, коли живуть двоє дорослих людей, а інша – коли в сім’ї з’являється дитятко. Це зовсім інший побут.
Ми з чоловіком вважали, що буде краще, коли в наших дітей буде окрема кімната, а в їх дитяти – окрема.
І я якось запитала у своїх сватів, чому вони не оформляють її на свого єдиного сина, її зятя, щоб у їх сім’ї було більше місця. Пояснила, що ми он свою квартиру дітям віддали, аби їм легше жилося.
– Бач ви які! Подарували дочці своїй квартиру – молодці. Нехай живуть. А чому ми повинні зробити те ж саме? У вас однокімнатна квартира була, невелика зовсім, її не шкода. Мій чоловіка через рік-другий піде з роботи, я на пенсію піду і що ми будемо робити? Наша квартира – наша надія на старість. Наша надбавка до пенсії. Ми не будемо робити так, як нам кажуть.
Я тепер думаю, що вийшло якось не по-людськи, а нам з чоловіком, що виходить, на старість нічого не треба? Чи правильно ми вчинили, коли віддали свою квартиру?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Станіслав нічого від мене не приховував, я знала і про дружину, і про дітей, і про те, що він досі одружений, але вважала це формальністю, принаймі, він сам так казав. Ми зустрічалися три роки, а потім я купила квартиру, і ми почали жити разом. У шлюбі у нас народилася донька, і я не знаю, що чоловік збирається дати нашій дитині, якщо він вже все віддав своїм старшим дітям
- Побувши майже рік за кордоном, сестра повернулася додому на свята. Спочатку говорила, що вже нікуди їхати не збирається, навіть роботу шукала, а потім раптом передумала. Вже перед самим від’їздом прийшла Люба до мене на серйозну розмову, але мій чоловік сказав, щоб я навіть не думала погоджуватися
- Минуло три роки і до мене приїхала колишня свекруха разом із свекром, стали просити мене, щоб я повернулася до чоловіка, бо інакше все може закінчитися дуже недобре. Свекор сказав, що купить нам квартиру, щоб ми жили окремо, і тоді мені не доведеться так багато працювати. Та я не впевнена, чи варто мені зараз погоджуватися на це
- Ще в грудні я пішла до нотаріуса і зробила заповіт, і двом своїм синам про це повідомила – нехай знають, що є документ. Тільки я їм ще не сказала, що спадщину я оформила лише на одного, а другий залишиться без нічого. На це в мене було ряд причин
- Син прийшов до нас і попросив 4 тисячі гривень, а я сказав, що не дам ні копійки. Ситуація мені не подобається, і треба щось змінювати, інакше син ніколи не подорослішає, а дружина вважає, що я вчинив неправильно