З Степаном у шлюбі ми прожили разом 5 років.
З усіх цих років, щасливими були лише перші два роки, а потім чоловіка неначе підмінили.
Я навіть не думала, що він може бути таким черствим та байдужим до мене.
Протягом нашого спільного життя, в нас народилось двоє синочків, Микола та Роман.
Але чоловік не бере участі в їхньому вихованні, на жаль, абсолютно все на мені.
Суперечки не закінчуються ні зранку, ні ввечері.
Все почалося відтоді, коли одного разу я прийшла з роботи раніше на дві години.
В обід піднялась температура, і мене відпустили з праці додому відпочити.
Я зайшла у квартиру, а біля порога стоять туфлі чоловіка і поряд якісь жіночі, але не мої.
Пройшла до кімнати, і стояла, не вірила очам.
Жінка незнайома мене побачила відразу і стала збиратися і виходити з квартири.
А Степан мій, на диво, навіть виправдовуватись не став, він просто пішов разом за нею, наче я йому ніхто.
Сумувала я довго, але вечоріло, і хлопчиків потрібно було забрати з дитячого садочка.
Я не знала, що мені робити, як далі бути.
Сказати Степанові, щоб він йшов, але ми живемо в його квартирі, а піти мені нікуди, тим паче з малими дітьми.
Повернувся чоловік додому вже пізно ввечері.
На мій сумний настрій не звертав уваги абсолютно, сказав, що в усьому винна я сама.
Оце поворот! Такого я точно не очікувала.
Я ще десь там в думках прокручувала, що він повернеться додому, буде вибачатися, проситиме зрозуміти його, але точно не буде мене робити винною у всьому.
Він знайшов іншу, а винна я, виходить.
Тієї ночі ми сперечалися, кожен доводив вину іншого, але відтоді наше сімейне життя дало тріщину.
Я розуміла, що двох синів ростити без батька в родині непросто, тому примирилася з його таким недобрим вчинком, але більше не довіряла, звісно, після того.
Про подвійне життя свого чоловіка, говорили мені подруги, його друзі.
А потім і сама подумала, а що я втрачаю? Він участі у вихованні синів не приймає, грошей, особливо, останнім часом нам не дає.
Чоловік навіть не запитує, як я сама оплачую комуналку.
Одного разу, коли я знову розповідала подрузі про своє непросте життя, вона сказала, що поруч із нею живе бабуся старенька, вона самотня.
Її старенька сусідка все просить знайти квартирантку, щоб і їй допомагала, бо вже нічого не може робити сама, їй догляд потрібний.
Плату брати не буде, тільки комунальні оплачувати потрібно, та допомогти по господарству їй, трохи приглянути за нею.
Пішла я до тієї бабусі поговорити, розповіла про свою нелегку долю. Ми сподобались одна одній, і що в мене два хлопчики, то тільки радість, вона не проти.
На другий день я відпросилася з роботи, і коли чоловік пішов на роботу, зібрала речі й переїхала до тієї бабусі жити разом зі своїми дітьми.
Виявилось, що я не сумую без нього, а навпаки, я наче розквітла після цього.
Життя виявляється може бути дуже чудовим та яскравим.
Мені ніхто не докоряє, не розповідає, яка я недобра дружина та мама.
З бабусею ми знайшли спільну мову, хлопчики її обожнюють.
Зараз ми, як рідні люди з нею стали.
Чоловік, коли дізнався, що я пішла від нього, почав телефонувати мені постійно, пояснювати, що якщо тепер я захочу повернутися, то він буде проти.
Казав мені, що аліменти платити не буде і далі в такому дусі.
Мені набридло слухати це все, тому згодом я навіть телефон не брала, коли він дзвонив мені, адже знала, що нічого хорошого він мені не скаже.
Відтоді минуло пів року, у мене дуже спокійне і хороше життя.
Зустрічаюся з прекрасним чоловіком, ми з ним на роботі познайомилися, він з батьками приїхав до нас в містечко з Херсона, він добра та турботлива людина.
Петро любить моїх синів, відносини між ними прекрасні.
Іноді колишній зустрічає мене десь на дорозі і скаржиться, що життя в нього не складається, намагається знову всю провину перекласти на мене, тому, що йому відомо, що моє особисте життя налагоджується, а це йому не подобається зовсім.
Але то вже не його справи.
А останній раз телефонував мені, просив повернутися, сказав, що зрозумів помилку свою, дуже вибачався.
А я не знаю, що мені робити, наче життя у мене добре складається, але хочеться, щоб рідний батько дітей був поряд.
Але чи зміниться він? як мені зараз вчинити?
Фото ілюстративне.
