Моє подружнє щастя якось пропало в один момент після народження дитини. Я всю себе присвятила синові, бо думала, що саме так і має бути. З часом я почала помічати, що мій чоловік охолов до мене і почав віддалятися. Нічого дивного і надзвичайного в його поведінці не було, але я відчувала, що щось не так.
Минали місяці, я намагалася якось виправити ситуацію, не починала розборок, боролася за збереження сім’ї, скажімо так. Якщо інша жінка вже билася б в істериці, і шукала джерело своїх підозр, то я цього не робила. Але все само мене знайшло…
Якось я гуляла з сином на вулиці. До мене підійшла красива, доглянута, стильна жінка, представилася Іриною і повідомила мені, що вона коханка мого чоловіка, і що у них все серйозно. Так, я була не готова до такої зустрічі, бо підготуватися до неї неможливо, а ще якщо в тебе на руках немовля. Але і не можу сказати, що була здивована, внутрішньо я знала, що ця Ірина десь є в житті мого чоловіка, але мене мало хвилювало, хто вона, і як вона виглядає.
І тут я її побачила – так, вона справляла враження. Я навіть почала розуміти, чому мій чоловік захопився нею… Ірина почала говорити про те, що у них високі почуття. Просила мене, щоб я відмовилася від чоловіка і сама подала на розлучення. Її навіть не зупинив наш малюк, який мирно спав у візочку.
Наша розмова була не довгою – 20 хвилин слізного монологу коханки мого чоловіка. В кінці я лише посміхнулася їй, так як я не мала що їй сказати. Прийшовши додому я чекала на повернення чоловіка. Увечері я розповіла йому про нашу зустріч з Іриною, і дала йому право вибору, сказала, що якщо він хоче, то нехай йде.
Чоловік думав два дні, після чого він зібрав свої речі і пішов. Я була готова до цього вибору, тому особливо не засмутилася. Сама на розлучення подавати не стала, чекала цього кроку від чоловіка, але він чомусь не поспішав. Не пройшло і місяця, як він захотів повернутися – почав писати мені смс вранці і ввечері, бажав доброго ранку і на добраніч, став приходити до сина кожен день, робити мені компліменти. Так тривало більше місяця, а потім чоловік прийшов з букетом квітів і спитав: «Приймеш?»
Я сказала «Так!». Не знаю чи я правильно зробила, але я вирішила йому дати ще один шанс.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
