Мій чоловік Андрій, з яким ми вже як пару років живемо разом у шлюбі, раптом згадав свою колишню дружину, на превеликий жаль для мене. Він почав постійно їй телефонувати і пропонувати зустрітися з нею.
Він мені пояснював це тим, що йому скучно живеться, а з нею цікаво розмовляти, вона розумна, начитана він холодний до неї давно, але просто хоче залишитися друзями. Та один раз я побачила Андрія на балконі, коли він мило шепотівся з нею по телефону.
Ми, після того, мали з ним серйозну розмову з цього приводу. Я пояснила, що мені це неприємно, щиро кажучи. Чоловік тоді сказав, що зрозумів мої почуття і претензій і більше не буде робити. Але розмови тривали й надалі, на жаль, просто потайки від мене.
Вчора я купала свою дитину у ванній, знову почула як чоловік говорить з кимось по телефону на балконі, старається щось казати тихенько, шепочеться собі там. Підходжу ближче, Андрій мене навіть не помітив, з усім своїм ентузіазмом заговорює колишню, просить відкласти справи, щоб з ним зустрітися десь в кафе. Коли побачив мене, відразу ж вимкнув телефон. Він, напевне, думав, що я нічого не чула і не зрозуміла.
Я нічого йому тоді не сказала, а просто мовчки пішла назад до своєї дитини.
Дивлюся, а він вже почав одягатися, наче збирається кудись. Запитала, куди він одягається. Чоловік відповів, що треба віддати людині з однієї фірми документи, йому доручили це на роботі ще зробити і це його обов’язок тепер, відмовити він не може, справа серйозна. Я сказала, що піду з ним, хочу просто прогулятися.
Чоловік посміхнувся, мабуть не був готовий до такого повороту подій. Відповів, що я його вивела на чисту воду і йому треба зустрітися з колишньою, а при мені вони поговорити не зможуть.
Ось так. Пішов чоловік з дому, взявши з собою 500 гривень в кишеню.
Прийшов Андрій, як не дивно, через годину. Розпитував у мене, чому я така сердита та незадоволена якась. Виправдовувався, що просто хотів прогулятися, говорив всякі нісенітниці.
Я ж не бажала з ним розмовляти зовсім, взагалі не бачила в цьому ні грама сенсу.
Коли пішла укладати дитину спати, він запитав, чи я буду спати, чи ще прийду. Я відповіла, спати.
Після того, як дитина наша заснула, я вийшла в зал. Я він сховався на кухні і знову зі своєю колишньою розмовляє по телефону.
Як мене побачив, одразу вимкнув, прийшов до мене на диван телевізор дивитися, ніби нічого не сталося і має бути все так.
Я більше не хотіла мовчати і терпіти таке відношення до себе, взяла у чоловіка телефон, рішуче подзвонила його «коханій». Питаю – ти навіщо телефонуєш моєму чоловікові? Що тобі від нього треба? Я хочу поговорити.
Я очікувала все, що завгодно почути від неї, але тільки не того, що вона почне скаржитися на нього, говорити, що він набрид їй зі своїми дзвінками та дуже просила мене його заспокоїти і казати, щоб їй більше не дзвонив.
Я втомилася, я не знаю, як вже розмовляти з Андрієм, як просити його. Що робити, щоб все повернулося на свої місця.
Я маю спокійний характер і якихось суперечок в сім’ї влаштовувати не збираюся. Думаю, що від цього все стане ще гірше.
Але до цих пір не можу прийти в себе і почати щось робити. Якось так неспокійно на душі, навіть не знаю, чи взагалі мій чоловік мене кохає тепер. Чи краще розлучитися з такою людиною? Чи буду я щаслива з Андрієм у шлюбі?
Фото ілюстративне.
