Ніколи б не подумала, що питання їжі може стати ключовим в сімейному житті. Але тут справа не стільки в самій їжі, як у повазі один до одного.
Я одружена вже 10 років, чоловік у мене не поганий, але має один недолік, він завжди думає лише про себе. Особливо це стосується їжі. Микола ніколи не озирнеться на інших, не запитає, чи можна взяти, чи їли вже ми з дитиною…
Природно, вибирає те, що посмачніше. Якщо в холодильнику стоять дві каструльки – одна з гарніром, інша з чимось м’ясним – запросто візьме і з’їсть м’ясо! Ось просто так, без усього, наверне десяток котлет з чаєм! Або сам з’їсть цілу курку…
Мені не шкода! Але людина повинна розуміти, що м’ясо чи курка приготовлені для всієї родини на вечерю! Якось ввечері я прийшла з роботи дуже голодна, знала, що в холодильнику є котлети, відкриваю, а там – одні макарони в каструльці. Ну от як так можна?
Вранці встаю, йду готувати сніданок. Відкриваю холодильник, а там – ні сиру, ні яєць, ні молока. Це Микола знову вставав вночі, бо хотів перекусити. Я вже сир і ковбасу просто не купую, вони у нас не живуть довше доби… Яйця, до речі, теж! Недоторканим залишається тільки м’ясо в морозилці!
Свекруха любить готувати, займається цим із захватом, і від неї ніхто ніколи не йде голодним. Порції свекруха завжди накладає з горою – стільки їжі мені вистачило б на кілька днів. Я і сама намагаюся їсти поменше, і шестирічну дочку привчаю вставати з-за столу з легким відчуттям голоду.
Звичайно, не через економію, а просто тому, що переїдати – шкідливо, дівчаткам – тим більше. Доньку трохи вже привчила, а ось чоловіка ніяк не можу.
На продуктах ми не економимо. Микола заробляє дуже непогано. У мене зарплата набагато менша, але бюджет у нас спільний. Я маю доступ до всіх банківських карток чоловіка, гроші він не ховає. І вже що-що, а продукти ми можемо купити будь-які і в будь-яких кількостях. Я ніколи не рахую на касі гроші і не думаю, від чого мені доведеться відмовитися, купивши який-небудь делікатес. Все, що хочеться, я кидаю в кошик.
Купила тут недавно дитині коробочку малини. Зараз, восени, звичайно, коштує вона не мало, але доньці дуже хотілося. Весь вечір вона їла потихеньку, тягнула задоволення! Домовилися з нею, що частину з’їмо сьогодні, а решту на завтра залишимо. Поставили на ніч в холодильник, а вранці побачили порожню коробочку в відрі! Я кажу чоловікові, ти уявляєш, скільки ця малина зараз коштує? Я дитині купила, сама не з’їла ні ягідки!
– Та яка різниця, скільки коштує та малина! – знизує плечима чоловік. – У тебе що, грошей немає? Піди і купи доньці ще, якщо треба, в чому проблема? Я побачив в холодильнику, мені захотілося, і я з’їв!
Моїх претензій Микола не розуміє. Продуктів повно, дістати їх легко, дефіциту теж не спостерігається. Чому він повинен давитися і їсти макарони і гречку, коли в будинку є котлетки? І чому дружина не може встати і накрутити двадцять котлет, а не три-чотири?
– Ти винен, з’їв останню котлету, ні про кого не подумав! – кажу я йому.
– Це ти винна! У доброї господині їжі в будинку достатньо, а у тебе вічно остання котлета на сім’ю! – в’їдливо відповідає мені чоловік.
Насправді я дуже втомилася від цього. Чоловік зовсім не цінує мене, а думає лише про їжу. Таке враження, що і одружився він зі мною лише заради того, щоб я готувала йому їжу.
Фото ілюстративне – LiveInternet.
