Мені 54 роки, чоловікові – 58. У нас є донька Віка. Дитина у нас з’явилася пізно, то ж ми все життя з неї пилинки здували. Віка росла в турботі і любові: на моря возили, на гуртки водили, тим більше, що ще в ранньому дитинстві у дівчинки виявився абсолютний музичний слух. Вона у нас творча натура, в музичну консерваторію поступила. А нещодавно донька нам заявила, що заміж надумала виходити.
Глянувши на її обранця, я відразу зрозуміла, що варіант провальний. Але як це пояснити доньці? Вона ж буквально вчепилася в цього Артема обома руками. Ну що таке цей Артем? Навчання кинув, влаштувався працювати на неважку посаду адміністратора в ресторані. Личком він вдався, але ж гарні очі платять не багато. Джерело
Я пробувала пояснити доньці – не пара тобі цей Артем. Та вона вперлася, і край. Та й хлопець швидко зрозумів, що з моєї Вікторії можна шнурки вити. Він міг не з’являтися тижнями, не брати слухавку, пропадав десь постійно. Не було ні квітів, ні подарунків, вони ходили в кафе, але хлопець весь час говорив про якісь труднощі, так що розплачувалася Віка.
Ми – родина не бідна. Ми з чоловіком нашій доньці на старт навіть квартиру приготували – квартира була куплена, чекала свого часу, коли дочка зробить крок в самостійне доросле заміжнє життя. І це теж врахував Артем. Тому нещодавно покликав нашу Віку заміж. А ми просили їх, нехай поживуть просто так, подивляться, нехай не спішать з штампом. Мій чоловік відразу запитав майбутнього зятя:
– А на що ви жити збираєтеся? Віка ще вчиться, але і після закінчення вона буде заробляти зовсім небагато. Ти теж мало заробляєш. Що ви будете їсти?
Артем фиркнув, скочив з-за столу, образився і пішов. Віка за ним побігла. І що ти їм скажеш, якщо любов у них. Вирішили, нехай буде по-їхньому. Перший час після того, як молодь стала жити окремо донька просто сяяла: в домі наводила затишок для свого Артема, смакоту готувала, сорочки йому прасувала. Артем, начебто, влаштувався працювати, зарплата була маленька, та все ж. Ми їх підтримували, допомогли «довчитися» дочці. Оплачували комуналку, давали грошей на харчування та одяг.
Донька закінчила навчання і влаштувалася в музичну школу. Молодий спеціаліст, зарплата мізерна. Її Артем забороняв приватні уроки давати. Якось Віка зателефонувала мені: -Мамо, дай грошей в борг. За квартиру набігло багато, та ще й холодильник порожній. – А Артем що ж? – не стрималася я. Донька промовчала, видно, що їй зараз дуже важко.
А через кілька днів він, взагалі, їй заявив, що він не зобов’язаний один заробляти! Що їй треба міняти роботу і йти туди, де платять більше. І за комуналку платити відмовився, і рахувати почав, хто і скільки купив, і що в холодильник поклав! А сам заробляє практично так само, як Віка. Я ошелешена його поведінкою – прийшов на все готове, живе, його обпирають, йому готують, чистоту наводять, а він гроші рахує.
Віка не витримала, коли черговий раз Артем заявив: -Ти повинна або шукати нормальну роботу, або нехай батьки тобі грошей дають. Вона прибігла до нас із сльозами, що робити. Тепер і вона визнала, що далеко з цим Артемом не заїдеш. Віка залишилася у нас, а чоловік пішов на другий день і поміняв замки в квартирі. Добре, що хоч вони не встигли розписатися.
Артем швидко зрозумів, що втратив вигідну партію, і почав телефонувати доньці, просити пробачення, завалювати її квітами. І це вперше за майже два роки їхніх стосунків. Та у доньки нарешті відкрилися очі. Добре, що вона сама нарешті все зрозуміла.
Я хвилююся за долю єдиної доньки. Раптом, їй попадеться ще один такий корисливий Артем. І як захисти доньку, від таких, як він, не знаю.
Фото ілюстративне – ILoveHobby.
