В свої 56 років Марія ніколи б не могла подумати, що настане день, коли її єдиний син відмовиться від неї. І головне, було б за що. Жінка сиділа на кухні і пила остиглий чай, а з очей котилися сльози. В голові крутилося лише одне питання: «За що? Чому?».
Олександра Марія ростила сама і часом було ой як не легко. Зараз вона сиділа і згадувала: як він сказав своє перше слово, перші кроки, перший ранок в дитячому саду. Перший клас, випускний. Який зовсім дорослий прийшов з армії. З якою гордістю сів за кермо першого автомобіля. Як одружився.
Саме з цього моменту все змінилося – кардинально і назавжди. День одруження сина став початком кінця. Він став приїжджати все рідше і рідше, та й візитів матері в його будинок був не в захваті. Жили молоді окремо, то ж Марія мала наперед телефонувати і попереджати про свій візит.
А якось в суботу зранку Марія пішла на базар, накупила всього смачненького і поїхала до сина, хотіла йому сюрприз зробити. Але невістка відкрила двері, сухо запитала, що вона хоче, а коли почула, що Марія просто так забігла, щоб занести продукти, забрала сумку і сказала, що гостей вони сьогодні не приймають.
Марія знала – вплив невістки добром не закінчиться. Адже саме з її появою Олександр дуже змінився, перестав слухати поради своєї матері, та й взагалі, викреслив її з свого життя.
Невдячна невістка ніколи не цінувала її допомогу, що б не зробила для них Марія – все було погано або мало. Слово «дякую» невістка не вимовила жодного разу.
Коли народився внук, Марія була майже на сьомому небі від щастя. Але її навіть не запросили додому, щоб подивитися на дитину.
Марія не могла зрозуміти, чому вона не може хоч глянути на свого онука. Тому набралася сміливості і зателефонувала синові. Слухавку взяла невістка і пояснила, що поки дитина не хрещена, ніяких гостей вони вдома не чекають.
Хрестини зробили аж через пів року. До цього моменту онука Марія не бачила жодного разу. До свята готувалася як до найважливішої події – купила і колясочку на літо, і купу всякого одягу, і дві тисячі гривень в конверт поставила.
Святкували в кафе, дитину навіть не дозволили взяти на руки. Марія не ображалася, щиро раділа, що хоч так. Але на наступний день син подзвонив і сказав, що батьки невістки подарували 10 тисяч гривень, тому йому соромно за свою маму, яка могла б теж принести і більше. Поставив слухавку і відтоді не телефонує.
Ой як прикро Марії від цього. Адже вона дала щиро, від душі – скільки мала, але діти цього не оцінили.
Фото ілюстративне – freepik.
