fbpx

Якось в суботу я прийшла до сина, заглянула в холодильник, а там пусто. Невістка сиділа і їла батон з майонезом і локшину швидкого приготування. Я повернулася додому дуже засмучена. Подумавши добре всю ніч, зранку я їм зателефонувала і запропонувала до мене переїхати

У мене двоє дітей – донька та син. Старша дочка вийшла вдало заміж, живе з чоловіком у його квартирі, на яку він сам, між іншим, заробив, взяв в кредит, і вже навіть сплатив його. Квартира велика, двокімнатна, в центрі міста. Живуть вони добре, виховують синочка.

А ось у сина мого – Олега, справи трохи гірші, йому не так пощастило. Коли він закінчив інститут, роботу за фахом так і не знайшов. Влаштувався менеджером з продажу побутової техніки в один із мережевих магазинів неподалік будинку.

Там же познайомився з майбутньою дружиною Любою – касиром у цьому ж магазині. Зарплати рядового менеджера і касира ледь вистачало на знімання однокімнатної квартири на околиці міста, але вони якось жили. Купили собі навіть меблі у знімну квартиру, адже коли вони в’їхали, там крім мийки з плитою і матраца в кімнаті нічого не було.

Потім невістка нам сповістила радісну новину – вона чекає дитину. Я якось в суботу прийшла до них, щоб їх привітати, спитати як справи, заглянула в холодильник, а там пусто. Вони за оренду віддають майже всю одну зарплату, а на ті на гроші, що залишалися після оплати оренди, виходило тільки купити батон з майонезом і локшину швидкого приготування.

Я повернулася додому дуже засмучена. Подумавши добре всю ніч, зранку я їм зателефонувала і запропонувала до мене переїхати. У мене все ж дві кімнати, думаю, якось помістимося. Син з невісткою зраділи, переїхали відразу ж на наступний день. Живемо ми зараз утрьох у моїй квартирі. Люба виявилася старанною та вихованою невісткою, не можу жодного поганого слова про неї сказати.

Після вечері весь посуд помиє – і за собою, і за мною, коли треба підлогу помиє, хоча я їй не дозволяю, кажу, я сама помию. Але Люба не слухається, тільки я в магазин піду за продуктами – приходжу, а підлога помита, все складено рядочками. Поки Олег на роботі пропадає, ми займаємося вдома по господарству.

Люба все переживає, що допомогти не може як слід – з магазину сумки притягнути, але мені це не потрібно, я і так не можу натішиться такою турботою від невістки.

Дуже пощастило мені з цією дитиною, Люба мені наче рідна донька. Тепер от з нетерпінням чекаємо на появу онука.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page