fbpx

Якось в понеділок зранку я відправила чоловіка з дому, і відразу за ним сама теж пішла. Повернулася додому дуже щаслива, адже мене прийняли на роботу, залишилося лише документи оформити. Але коли я розповіла про це чоловікові, він заборонив мені навіть думати про це. На мою незгоду відповів: «Мені не потрібна втомлена і вічно нічого не встигаюча дружина»

І в школі, і в університеті я вчилася дуже добре, отримала вищу освіту, бо була впевнена, що вона мені пригодиться в майбутньому житті. Але потім я вийшла заміж, і тепер мої плани дещо змінилися.

Характер у мене такий, що я не переношу самотності, люблю бути серед людей, без колективу не уявляла себе ніколи. Але після заміжжя я пропрацювала всього пів року і чоловік наполіг, щоб я кинула роботу і займалася тільки будинком. На мою незгоду відповів: «Мені не потрібна втомлена і вічно нічого не встигаюча дружина».

Так я стала домогосподаркою. Спочатку мені начебто навіть це сподобалося. Я не поспішаючи навела всюди ідеальний порядок, готувала чоловікові смачні обіди, навіть навчилася пекти пиріжки. З’явилося багато вільного часу, який я заповнювала серіалами, балаканиною з подругами (такими ж як і я домогосподарками) по телефону ні про що.

Лише з соцмереж дізнаюся, хто із знайомих чого досяг у житті, у когось цікава робота, хтось пішов вгору по кар’єрних сходах, і я зрозуміла, що потихеньку тупію. Вранці випроваджу чоловіка на роботу, стою біля вікна, дивлюся, як люди поспішають на роботу, і ще гостріше відчуваю свою ущербність, і така туга бере. Увечері знову на кухні, готую вечерю до приходу чоловіка і помітила, що від різної смакоти стала товстіти і, до речі, чоловік теж.

Якось в понеділок зранку я відправила чоловіка з дому, і відразу за ним сама теж пішла шукати роботу. Повернулася додому дуже задоволена, адже мене прийняли, залишилося лише документи оформити. Але коли я розповіла про це чоловікові, він заборонив мені навіть думати про це.

Він сказав: «Я що, сто раз повинен повторювати одне й те саме, що я хочу, щоб дружина була вдома і зустрічала мене, а не бігла з роботи, щоб приготувати вечерю на швидку руку. Я досить заробляю, щоб ти не працювала. Та й згадай свою роботу, перекладала папірці з місця на місце, а на дорогу витрачала більше, ніж заробляла. Ти повинна бути вдома».

Я так і не зрозуміла, чому це я комусь щось винна, але сваритися не стала. Але час іде, і я стала вже забувати, як оформляла документи, забула і англійську, сиджу вдома, як у коконі, одна розвага інтернет. Я знаю, що багатьом подобається такий спосіб життя, ще мені і заздрять, а я не можу так. Я хочу, як в першу чергу бути в формі, вранці нафарбуватися, одягнутися красиво, зробити зачіску і їхати, як всі на роботу. А доводиться сидіти серед каструль і готувань.

Як мені змінити ситуацію? Хочу щоб чоловік змінив своє рішення і відпустив мене на роботу. Боюся, що якщо станеться так, що він мене кине, я не зможу себе забезпечувати.

Фото ілюстративне – pravotnosheniya.

You cannot copy content of this page