З своїм майбутнім чоловіком ми працювали на одній фірмі, я була звичайною працівницею, а Тарас – начальником нашого відділу. Його харизма привертала увагу багатьох жінок, але він вибрав мене. Я була щаслива, адже отримала чоловіка своєї мрії.
Коли виходила заміж за Тараса, то була впевнена, що в шлюбі з ним буду щасливою. Наше сімейне життя і справді було безхмарним, але до певного часу. Одружені ми вже сім років, у нас є чудова дочка Маринка, яку ми дуже любимо.
Тарас багато працює, його нещодавно знову підвищили в кар’єрі. Ми купили чудову дворівневу квартиру в центрі міста, на день народження чоловік подарував мені машину з автосалону. Думаю, що небагато людей можуть похвалитися такими досягненнями.
Але сидіти на шиї у чоловіка я не збиралася. Після декрету я повернулася на роботу, а для доньки ми найняли няню.
Не вдаючись до допомоги агентства, я вирішила сама вибрати людину, якій зможу довірити свою дитину. Перед тим це питання ми обговорили з моїм чоловіком.
Відразу на наступний день прийшла дівчина, яка захотіла працювати в нас. Вона мені сподобалася – охайна, з вищою освітою і наявністю досвіду роботи у відповідній сфері.
Домовившись про час і оплату, і з понеділка вона приступила до роботи. Ніяких нарікань не було, вона чудово справлялася зі своїми обов’язками, чоловік теж зазначив це.
Так тривало майже рік, поки я випадково не дізналася, що у чоловіка з цією дівчиною серйозні стосунки.
Якось в п’ятницю ввечері я забрала доньку і ми поїхали до моєї мами в село, повернутися ми планували в неділю ближче до вечора. Але плани змінилися, і ми повернулися вранці.
Коли я відкрила двері квартири своїм ключем, то зрозуміла, що чоловік не один. Я аж ніяк не сподівалася побачити у нас вдома цю Вікторію.
Пізніше з’ясувалося, що у них стосунки розпочалися ще до того, як вона прийшла в наш дім і стала нянею для нашої дитини. Вона спеціально влаштувалася до нас на роботу, щоб бути ближчою до мого чоловіка.
Переді мною постало важливе питання – пробачити чи розлучитися і залишити дитину без батька. Я зрозуміла, що не хочу, щоб наша сім’я розпалася.
Добре все обміркувавши, я вирішила закрити очі на зраду чоловіка. Довелося переступити через свою ображену гордість і пробачити чоловіка заради дитини і збереження сім’ї.
У випадку, якщо я розлучуся, у дочки не буде повноцінної сім’ї, і тата, який її дуже любить. Тарас відразу ж звільнив Віку, коли все розкрилося, але чи вони припинили стосунки – невідомо.
Що я виграю, коли піду від Тараса? Повернуся в село до мами, а шикарну квартиру, забезпечене життя і чудового чоловіка я віддам якійсь дівчині?
Оце вже ні! Я прийняла рішення, пробачити і жити далі – і заради дитини, і заради себе. Вважаю, що в моїй ситуації це наймудріше рішення, яке могло б бути.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
