Тетяна їхала додому дуже щасливою, бо мала повідомити мамі важливу новину – Тарас нарешті зробив їй пропозицію. Вона закінчила університет і влаштувалася на роботу, разом з коханим вони почали винаймати квартиру, мама за це її картала, але Тетяна обіцяла, що вони обов’язково поберуться.
І днями Тарас прийшов з каблучкою і зробив пропозицію. Тетяна вже й не сподівалася, що це колись станеться, бо відколи познайомилася з батьками Тараса, зрозуміла, що вона йому не пара. Жили вони у великому заміському будинку і були дуже заможними, в той час як вони з мамою жили скромно. Тарас запевняв, що це не має ніякого значення, і в підтвердження своїх намірів зробив їй пропозицію.
Дівчина приїхала додому раніше, а Тарас з батьками мали приїхати в суботу свататися. В п’ятницю робота кипіла, бо ж треба було гідно зустріти гостей, але раптом подзвонив Тарас і повідомив, що все скасовується, весілля не буде.
На наступний день Тетяна повернулася в місто, щоб з’ясувати що ж сталося. Домовилися зустрітися в кафе, бо Тарас вже й всі свої речі з квартири забрав. Душевної розмови теж не вийшло, Тарас сухо повідомив, що йому випала нагода їхати в Америку, упустити свій шанс він не може. А Тетяні не варто його чекати, нехай влаштовує своє життя без нього.
Тарас поїхав, а через кілька днів Тетяна зрозуміла, що матиме дитину. Батьки Тараса відразу відхрестилися від онука, сказали, що вони і знати нічого не знають, а Тарас просто і сам не телефонував, і слухавки від коханої не брав.
У Тетяни народився хлопчик, усі знайомі допомагали їй чим могли – і одяг приносили, і іграшки, і всі інші необхідні для дитини речі. А найбільше допоміг сусідський хлопець Сергій, який і коляску новеньку купив, і колиску сам зробив, і велосипед перший Іванкові він придбав.
З’явився Тарас через сім років так блискавично, як і колись зник. Він запропонував Тетяні і синові переїхати в новеньку квартиру, яку він зміг придбати за зароблені в Америці гроші. Заради Іванка Таня погодилася, бо ж дитині батько потрібен. Та батьківські почуття у Тараса чомусь не з’являлися, до рідного сина він ставився як до чужого, хоч той і був схожий на нього як дві краплі води.
Якось Тетяна поїхала до мами в село, по дорозі вона зустріла Сергія, хлопець змарнів і був сам на себе не схожий. А Іванко, побачивши Сергія, вельми зрадів і кинувся йому на шию. Тетяна спіймала себе на думці, що рідного батька хлопчик так щиро ніколи не обнімав. І раптом до неї нарешті дійшло, в один момент все стало зрозуміло без слів – ось він, справжній батько, той, хто весь цей час був поряд.
До Тараса Таня не повернулася, та він особливо і не наполягав. Невдовзі вона вийшла заміж за Сергія, який так довго чекав на неї. Виявилося, що щастя далеко не треба було шукати, воно весь час було поряд.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
