fbpx

Якось син з невісткою приїхали до мене в п’ятницю ввечері на всі вихідні. В суботу на городі було багато роботи, але невістка прокинулася ближче до обіду і навіть не думала йти мені допомагати. А мені було так образливо, що словами не передати. – Навіщо ви стільки садите всього? – запитала Галина. – Посадили, ось і доглядайте тепер. А якщо хочете, щоб ми щось робили, то перепишіть на чоловіка пів свого будинку. Я сперечатися не стала – заради миру в родині зробила так, як хотіла невістка

Мене звати Віра Володимирівна. Я живу у великому селі, в своєму будинку. Я народила і виховала двох синів. Мої сини живуть в місті. Вони обидва вже давно одружені. Мій старший син Олександр приїжджає до мене зі своєю сім’єю не часто. А ось молодший син Віктор зі своєю дружиною і двома дітьми – часті гості в моєму домі.

Віктор, коли приїжджає, він мені завжди допомагає. А ось його дружина – Галина, нічого робити не хоче. І онукам не дозволяє нічого робити і мені допомагати. А в селі завжди роботи дуже багато і мені важко одній з усім справлятися.

Я за будь-яку допомогу вдячна буду. Але скільки я не просила Галину мені щось допомогти зробити, вона завжди мені в допомозі відмовляє.

Якось син з невісткою приїхали до мене в п’ятницю ввечері на всі вихідні. В суботу на городі було багато роботи, але невістка прокинулася ближче до обіду і навіть не думала йти мені допомагати. А мені було так образливо, що словами не передати.

– Навіщо ви стільки садите всього? Посадили, ось і доглядайте тепер! Я не збираюся на цьому городі орати.

– Та це ж я ж для вас стараюся – щоб у вас свіжі фрукти і овочі були. Справжні, без нітратів.

– Ми це все спокійно можемо в магазині купити. Кому це треба? Відчепіться від мене зі своїм городом. Я на роботі сильно втомлююся і тому сюди я приїжджаю, щоб відпочити.

– Та ти мені за стільки років жодного разу не допомогла на городі, – сказала я.

Невістка на мене дуже сильно образилася, але нічого не сказала. Потім вони всією родиною поїхали додому. Цілих два тижні син зі своєю сім’єю не приїжджали до мене. А потім приїхав один син і сказав мені ось що:

– Галина сказала, що вона не буде приїжджати до тебе, і не дозволятиме привозити сюди дітей до тих пір, поки ти не перепишеш на мене пів будинку. Галині дуже не подобається, що ти змушуєш її тут працювати. Вона каже, що всі овочі ми можемо купити в магазині, а орати для цього на городі – зовсім необов’язково.

– Твоя дружина взагалі совісті не має. Вона буде показувати мені онуків, якщо я пів будинку перепишу. Ну і новини!

– Я намагався її переконати, що вона неправа, але у мене так нічого і не вийшло, – почав виправдовуватися син. – Галині не подобається, що ти не даєш їй спокійно відпочивати. Ви ніяк не можете порозумітися і мені це страшенно набридло. Якщо ти подаруєш мені пів будинку, то вона буде тут себе почувати більш комфортно. Адже вона буде відчувати себе на своїй території.

Я була дуже обурена поведінкою своєї невістки, але я дуже люблю своїх онуків і тому зробила те, що хотіла моя невістка. Заради миру в родині сина я готова на все. Тепер невістка приїжджає з онуками, але у нас з нею дуже напружені відносини. Що буде далі, я не знаю.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page