– Щоб допомогти синові і невістці доглядати за дитиною, три роки тому я звільнилася з роботи і почала сидіти з онуком, – розповідає шістдесятирічна Анастасія Петрівна. – Чесно кажучи, я вже і так думала звільнятися, у нас начальство нове прийшло, стало важко і некомфортно. А тут сину допомога потрібна.
Невістка в декреті вже не витримувала – ну, не домогосподарка вона у нас, побут її дратує, їй простіше ходити на роботу і заробляти гроші. Син каже: «Мамо, не могла б ти взяти на себе Андрійка, щоб Леся на роботу вийшла? Ми б тобі платили, як няні». Я подумала і погодилася! Написала на роботі заяву, і ось відтоді я вдома.
Онуку Андрійку на той момент було півтора року, зараз майже п’ять. Анастасія Петрівна приїжджає до сина кожен робочий день до восьмої ранку. Молоді батьки йдуть на роботу, а бабуся приступає до своїх обов’язків: готує онукові сніданок, піднімає його, вмиває, годує, веде на прогулянку. До вечора, до приходу додому невістки, в квартирі чистота і порядок, завжди є приготована їжа – Андрія же все одно годувати треба, пояснює Анастасія Петрівна, тому я готую на всіх.
Іноді невістка доручає їй якісь справи – зустріти доставку, наприклад, дістати білизну з машинки, яку вранці розібрати вона не встигла, докупити якісь дрібниці – це теж без проблем.
– З роботи б мене все одно попросили піти, як не зараз, так через рік! – зітхає Анастасія Петрівна. – А дітей я люблю, і з Андрійком ми добре ладнаємо. Малюємо, ліпимо, книжки читаємо, в басейн почали ходити. Він у мене вже всі букви знає, пробує читати, такий молодець! Так що все дуже вдало вийшло, я вважаю.
За роботу син платить матері дві тисячі гривень.
– Ну, вони самі запропонували таку суму з самого початку, і я погодилася! – каже Анастасія Петрівна. – Ці гроші, плюс пенсія, плюс субсидія на квартиру – на себе одну мені більш ніж достатньо. З огляду на, що я цілими днями у сина перебуваю, обідаю у них же, природно…
Але ось подруга Анастасію Петрівну лає.
– Каже, ти просто про себе забула! Працюєш з восьмої до восьмої, світу не бачиш, вдома майже не буваєш! Ти, каже, знаєш, скільки справжні няні отримують, яких наймають на цілий день до маленьких дітей? Як мінімум в два рази більше!
Син Анастасії Петрівни з дружиною живуть добре. Не олігархи, звичайно, але люди забезпечені. У квартирі недавно зробили ремонт, змінили машину, замислюються про будівництво дачного будинку.
– Могли б вони тобі і побільше платити! – твердить Анастасії Петрівні подруга.
– Мені зайвого не треба! – відмахується та. – Вистачає і того, що є! Діти нехай краще більше на онуків витрачають!
… Крім сина, є у Анастасії Петрівни ще й дочка Наталя, теж заміжня, з дитиною, дівчинкою двох років. Сім’я дочки матеріально живе гірше, а з цією кризою і зовсім складно стало. Наталя сидить в декреті, квартира у них в кредиті, працює один зять, і то зараз сидить у відпустці за свій рахунок, так що перспективи туманні. Вихід Наталя бачить один – переривати зараз декрет, виходити на роботу.
А з онукою попросила сидіти Анастасію Петрівну. Поки безкоштовно, природно. Про те, щоб найняти дитині няню, Наталя зараз і подумати не хоче. Тоді їй виходити на роботу сенсу немає – вони з чоловіком не зведуть кінці з кінцями.
– А ви впораєтеся з двома дітьми? Хлопчикові п’ять, дівчинці два … Зовсім маленькі діти!
– Так я б впоралася, що ж робити, дочці потрібно допомогти! – зітхає Анастасія Петрівна. – Тут в іншому справа. Невістка, Леся, встала на диби!
Заборонити Анастасії Петрівні сидіти з онукою від дочки Леся, звичайно, не може, але ця ідея їй дуже не подобається. Адже сидіти доведеться на території їх квартири. З одного боку, начебто місця для ще однієї дитини не шкода, з іншого боку, ідея перетворити свій будинок в дитячий садок теж не найкраща. Племінниці потрібно спальне місце, постільна білизна, рушник, іграшки, пластилін-фломастери, та купу всього. Дитина ж буде практично жити у них цілими днями, з ранку до вечора.
Але це не головне. Головне питання – гроші, які платяться Анастасії Петрівні, як няні.
Виходить, з онуком Анастасія Петрівна буде сидіти «платно», а з онукою тут же поруч – безкоштовно.
– Домовилися до того, що зарплату вона мені знизить наполовину, якщо я внучку візьму, другу частину, мовляв, нехай Наталя за свою дочку платить! – зітхає Анастасія Петрівна. – А мені щось теж прикро стало. Виходить, за тисячу гривень на місяць я їм по дванадцять годин на день повинна і нянею бути, і домробітницею? І хто його знає, чи є у цій ситуації розумний вихід?
Фото ілюстративне – FamilyTree.
