Все своє свідоме життя я присвятила єдиному синові, про себе не думала. Я вийшла заміж рано, в 19 років. На той час я вже чекала дитину, ми розписалися і стали жити разом. З перших днів я зрозуміла, що сімейне життя у нас не складеться. Я народила сина, але чоловікові все було байдуже.
Жили ми у мене, Володимир був старшим за мене на 6 років. Коли я зрозуміла, що чоловік мені зраджує, я вигнала його. Аліментів від нього не дочекалася, сама працювала, утримувала сина і себе. В душі завжди була надія, що я все подолаю і колись син скаже мені за це дякую.
Син виріс, відучився в університеті, пішов працювати. Пізніше зустрів Оксану, мою невістку. Я боялася цього моменту, думала, що буду ревнувати сина, але ні. Оксана виявилася неймовірною дівчиною – доброю, милою, вихованою, турботливою. Відразу почала називати мене мамою. Ну як я могла таку не полюбити. Стала мені Оксана просто як дочка. Ми навіть два роки жили всі разом, поки вони не купили собі квартиру. І ніколи не було жодного непорозуміння в мене з Оксаною.
Ми розуміли чудово один одного з півслова просто. Навіть, коли я була неправа, Оксана мовчала. А я потім відходила і першою просила в неї вибачення.
Потім у Оксани з сином настали важкі часи. Артем хотів створити свій бізнес, тому доводилося на всьому заощаджувати. Інша дружина давно втомилася б від безгрошів’я, але тільки не моя невістка. Вона відмінно впоралася зовсім. Народилася у них тоді донечка. Згодом у Артема бізнес пішов в гору, все стало налагоджуватися.
Десять років зразкового шлюбу, я була така щаслива за свого сина. А потім в один день він приходить і каже мені, що покохав іншу. З Оксаною розлучається, більше не любить її. Але доньці допомагати буде. У мене світ звалився. Ну як так? Моя донечка Оксанка такого не заслужила.
Тоді я сина не підтримала, навіть говорила, що перестану з ним спілкуватися, щоб не кидав сім’ю. Але хіба його вмовити? Він дорослий чоловік, у нього нова любов. Якось він привів цю Вероніку додому, щоб ми могли познайомитися.
Ця дівчина повна протилежність моїй Оксанці – і в зовнішності, і в манера, і в поведінці. Симпатії вона у мене не викликала ніякої, але син з нею одружився, всупереч моїй волі. Я ж йому сказала, щоб її в будинок до мене більше не приводив. Це вона зруйнувала щасливу сім’ю.
Якось син прийшов до мене без Вероніки, і попросив, щоб я перестала втручатися в його життя. Сказав, що він достатньо дорослий, щоб самому у всьому розібратися. Каже, що я, як мама, могла б його підтримати, йому зараз теж важко.
Але я не збираюся визнавати Вероніку своєю невісткою. Невістка у мене одна – Оксана. І я сподіваюся, що син розлучиться зі своєю другою дружиною і повернеться до моєї улюбленої невістки.
Справа в тому, що наближається мій день народження. Я хотіла, щоб всі мої рідні були поряд. Але як ? Я не хочу бачити Вероніку, а син захоче прийти з нею. Та й перша невістка не захоче бачити мого сина зрадника. Як в цій ситуації правильно вчинити?
Фото ілюстративне – shutterstock.
