fbpx
Життєві історії
Якось свекруха сказала, що їде до своєї родини і буде там жити 7 місяців. Ми з чоловіком дуже здивувалися, бо його мама людина домашня, ніколи не їздила нікуди. Лише нещодавно ми, несподівано, дізналися, що вона в стаціонарі. Вирішили провідати її, а двері нам відкрив незнайомий чоловік

З Дмитром ми майже 7 років живемо у шлюбі, познайомилися ще коли навчалися разом.

Дмитро виявився дуже доброю і чуйною людиною, справжнім красенем, він мені сподобався відразу, тай вдачу мав хорошу.

Жив він з мамою.

Моя свекруха була дуже добра жінка, мені було з нею дуже приємно спілкуватися.

Так склалося, що мама Дмитра виховувала сама.

Коли мій чоловік був ще зовсім маленьким, то його рідний батько їх залишив, він пішов до іншої влаштовувати своє життя.

А моя свекруха присвятила себе синові і, хоч на той час вона була ще дуже молодою, але своє особисте життя влаштовувати не стала.

Мама мого Дмитра є дуже життєрадісною, розумною і хорошою людиною.

Вона завжди гарно одягається, адже має хороший смак і без милого макіяжу на вулицю не виходить, вміє гарно доглядати за собою. Мені з нею дуже легко та просто спілкуватися.

Згодом ми повідомили мамі Дмитра, що збираємося одружитися, вона, як мала дитина, так щиро раділа за нас, вітала і вітала мало не щодня.

Ще молодою вона працювала на двох роботах, щоб її єдиний син мав все необхідне і був не гірший за інших дітей.

Мати чоловіка, свого часу, як могла заощаджувала кожну копійку, щоб дати синові гарну освіту.

Вона й нас завжди вчила, щоб ми радилися одне з одним, цінували та поважали одне одного, тільки тоді наш шлюб буде міцним і щасливим, адже вона жила одна, тому добре знає, яке воно те самотнє життя.

Хоча у моєї свекрухи була двокімнатна квартира, але ми вирішили жити окремо, щоб вона нарешті відпочила і мала час для себе, адже вона ще молода жінка.

Свекруха часто приходила до нас в гості і приносила смачні гостинці. Ми з нею любили багато розмовляти на кухні на різні теми, вона завжди вміє знаходити потрібні слова, підтримати, розрадити.

А щовихідних ми ходили в гості до неї, вона нам пекла якісь смаколики і пригощала чаєм, весь час була сама, тому, коли ми приходили до неї, вона дуже раділа.

Свекруха не любила сидіти вдома, вона завжди була активною людиною. А після того, як син одружився і став жити окремо, вона нарешті стала жити свої життям, знайшла час для себе.

А потім у нас народилася донечка. Мама Дмитра постійно нам допомагала, часто навідувалася до нас, завжди старалася чимось допомогти, щось для нас зробити.

Коли онучка підросла моя свекруха забирала її з садочку, годувала і гуляла у парку з дитиною, коли я була на роботі. Бабуся її записала на гурток танців і малювання, сама її туди водила і оплачувала все.

А потім, якось несподівано зовсім, свекруха стала все рідше приходити до нас, а згодом взагалі перестала, сказала, що поїхала до далекої родички і допомагатиме їй, буде там аж 7 місяців.

Ми дуже здивувалися, але вона постійно телефонувала Дмитрові, цікавилася нашими справами і розповідала, що в неї все добре.

А потім ми дізналися, що вона була в лікарні і її виписують додому.

Ми вирішили, без попередження, приїхати до неї. Двері нам відкрив незнайомий чоловік. Нашому здивуванню не було меж, він виявився чоловіком моєї свекрухи, а вона народила дитину.

Виявляється вона все ніяк не наважилася розповісти своєму рідному синові, що так гарно влаштувала своє життя, адже думала, що він її не зрозуміє.

Її чоловік виявився просто прекрасною людиною. Тепер ми зустрічаємося щодня, тепер я допомагаю свекрусі, як колись вона мені. Я дуже щаслива за неї.

Але чому мати чоловіка до останнього мовчала про своє життя і не розповідала нам нічого? Чого вона боялася?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page