Я дізналася, що в чоловіка була інша. Це точно. Він сам зізнався мені в усьому. Говорив, що один раз помилився, більше не повториться такого.
Коли я була молодою, мені було років 15, я мріяла, що в мене буде чоловік, ми будемо вірні один одному, тому, що щиро кохатимемо.
У 22 роки я вийшла заміж. Перед весілля дала зрозуміти Петрові, що якщо дізнаюся про зраду, до відразу піду, адже ціную найбільше довіру і вірність в родині.
Через 3 роки у нас народилася дочка, і я зрозуміла, що ми з чоловіком суджені одне одному. Але я знала, що не пробачу зради, навіть заради дитини.
Зараз мені 35, я щиро кохаю Петра, а він – нас. Що зі мною сталося за ці роки? Я абсолютно не засмутилася, дізнавшись про пригоди коханого чоловіка в діловому відрядженні.
Звичайно, я з ним говорила серйозно з цього приводу, він розкаявся.
Подруга моя, дізнавшись про цю історію, все випитувала подробиці. Мені вони не цікаві. Мене більше дивує своє ставлення до подій. Я спокійна. Я кохаю Петра, нікому не віддам його і не відмовлюся від свого чоловіка так просто.
Подруга розповіла новина усім, і мені почали телефонувати друзі, ділитися своїми проблемами, пропонувати розлучитися.
Моя мама телефонує постійно, підтримує, заспокоює.
На думку оточуючих, я повинна виставити чоловіка за двері, розлучитися.
Сусідка якось запросила до себе на день народження, а коли ми прийшли з моїм чоловіком, дуже здивувалася. Виявляється, спеціально для мене вона запросила вільного чоловіка, у нього немає дружини. Всі вважають мене нещасливою.
Люди, чому лізете в моє життя? Я живу з коханим чоловіком, ми все з’ясували все і у нас все добре, наші відносини не стали гірше. Що в цьому поганого? У нас все буде добре. Як мені ставитися до повчань інших людей?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
