Текст опрацьований спеціально для видання Ukrainians.Today
Якось прийшов зять до тещі в гості. Теща наготувала всякої смакоти, посадила свого зятя за стіл та й каже:
– Зятю, у мене тук кран так давно вже тече.
– І що? – неохоче мовив зять, ледь відірвавшись від смачного пирога.
– А ще шпалери від стін відклеїлися.
– І що?
– А ще стелю пофарбувати потрібно, геть пожовтіла вся.
– Мамо, говоріть мені прямо, що вам потрібно! – не витримав зять, доїдаючи останню ложку борщу.
– Та хочу тебе попросити, зятю, щоб ти допоміг мені полагодити усе це.
– Так, мамо! – гримнув кулаком по столу зять. – А воно мені потрібно? Це ж все не моє!
Погорювала теща, подумала трохи, та й наступного дня переписала свою квартиру на зятя.
Той знову прийшов в гості, теща єхидно йому й каже:
– І чого це ти, зятьок, за ремонт в хаті ніяк не берешся? Он, подивись, шпалери відклеїлися, кран протік, стеля така чорна, що й голову страшно підійняти.
– Так, мамо! А воно вам треба? Ви чого так переживаєте? Це що ваше?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни – редакція Ukrainians.Today
Більше цікавих матеріалів на нашій сторінці у Facebook Ukrainians.Today
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!