fbpx
Життєві історії
Якось повернувшись раніше додому, я пішла розігріти собі млинці. Відкриваю мікрохвильовку, а вона вся в краплях жиру від борщу. Я розумію, що вдома, крім невістки, нікого не було. Я не витримала і вирішила поговорити з невісткою. Пояснила їй, що якщо вона прийшла в наш дім, то має прибирати за собою. Я навіть не знаю, як далі з ними жити. Я втомилася, але і вигнати на вулицю їх не можу, адже рідний син, як не як

Спочатку ми домовлялися, що син після весілля піде жити до своєї дружини. Вона одна донька у своїх батьків, живуть вони у власному будинку. Дівчина мені, в принципі, сподобалася. Але до весілля я бачила її всього кілька разів, то ж якісь висновки було робити рано. Я завжди вважала, що не буду ставити завищених вимог до обраниці чоловіка, головне, щоб синові вона підходила.

Весілля ми відіграли на славу, все було добре, діти пішли жити до сватів. Але через два тижні після весілля на порозі стояв мій син і його новоспечена дружина. Син сказав, що тепер вони житимуть у нас, так склалося.

Світлана увійшла в наш дім відразу, як господиня. Звідки взялася ця зарозуміла поведінка? Не зрозуміло. Світлана не працювала, вчилася заочно. Сиділа весь день вдома, дивлячись серіали. Син ходив в сусідній магазин, підробляючи різноробочим. Зарплата у нього була невисока, але це краще, ніж нічого.

Вранці, коли мені потрібно було збиратися на роботу, ванна кімната завжди була зайнята. Моє терпіння підходило до кінця. На кухні невістка розводила моторошний безлад.

Не вірилося, що так поводитися може дружина. Брудні тарілки, чашки, каструлі з жиром. Я перестала їсти вдома. Перестала готувати, тому що Світлана їла все, що було приготовано, не напружуючись в готуванні і покупці продуктів. Всю свою зарплату син витрачав на розваги дружини, і на подарунки для неї.

Я вже мовчу про те, що оплачувати комунальні послуги я мала сама. Та й в квартирі треба було робити ремонт вже давно, але про це також ніхто не думав. І сина, і невістку все задовільняло, вони жили сьогоднішнім днем.

Не витримавши, я взяла кредит і купила новий холодильник і мікрохвильову піч. А дітям сказала, що від тепер ми будемо харчуватися окремо. Хоч і без особливої радості, але вони з цим змирилися.

Але якось повернувшись раніше додому, я пішла розігріти собі млинці. Відкриваю мікрохвильовку, а вона вся в краплях жиру від борщу! Я розумію, що вдома, крім невістки, нікого не було. А вранці все було впорядку.

Я не витримала і вирішила поговорити з невісткою. Пояснила їй, що якщо вона прийшла в новий будинок, то має прибирати за собою. А не можеш, то вчися, тут прислуги або мами немає, яка ніс підтирає. Вона спробувала огризнутися, але я їй цього не дозволила. Коли ввечері прийшов син, невістка наскаржилась і той прибіг до мене.

Почав з претензії, що як я посміла на його дружину голос підняти і докорами закидати. Але з сином я ніколи не церемонилась. Розмова була коротка. Не може прибирати вона – прибирай за дружиною сам. І готуй сам.

І ванна вранці повинна бути вільна. Ні невістка, ні син не купували додому ні їжу, ні побутові засоби. Обоє вирішили, що я маю їх забезпечувати. Як потім з’ясувалося, свати саме через це їх і вигнали, відразу сказали, що утримувати їх не збираються.

Я думала, що наша розмова якось вплине на них, але я помилялася. Замість того, щоб нарешті заплатити комунальні послуги, я побачила в невістки новий айфон. Син взяв телефон для неї в кредит.

Я навіть не знаю, як далі з ними жити. Я втомилася, але і вигнати на вулицю їх не можу, адже рідний син, як не як.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page
facebook