fbpx

Якось, під час перерви, Марина йшла в учительську і, через потік школярів, у неї з рук випали зошити. Вона поспіхом стала все збирати, але до неї підійшов Денис, він мовчки підняв усе. Вона тоді побачила його вперше. Марина й гадки не мала, що він чекав її багато років. Батьки Дениса були проти, щоб він одружився з нею

Марина навчалася в педагогічному, на викладача в молодших класах. Це була мрія дитинства. Марина дуже любила дітей і тому саме вступила на викладача молодших класів. Після навчання вона влаштувалась працювати в школу де її відразу добре сприйняли як колеги так і діти. Жінка повністю присвячувала себе роботі і приділяла цьому весь свій час.

Якось під час перерви Марина йшла в учительську, і, через потік школярів, або через необережність в неї з рук випала пачка зошитів і ще якісь папери. Вона поспіхом стала все збирати, як тут їй на допомогу прийшов він. Його звали Денис. Високий хлопець, з темним волоссям і з бездонними очима кольору польових волошок. Він так спритно зібрав всі її листи і з такою ж спритністю віддав їй в руки, що вона не встигла й зрозуміти. Продзвенів дзвінок, а вони стояли на сходах і мовчки дивились один на одного. Ще хвилину постоявши, Марина поспішила, подякувавши хлопцю. Де вона могла його бачити? У школі наче не помічала. Може, у себе у дворі? Точно. Це він з хлопцями ганяє вечорами під її вікнами у футбол, не даючи спати. З цими думками вона проходила пів дня мов не своя. Закохалася? Ні, такого бути не може. Вона просто не може. І щоб трохи про це забути, дівчина занурилася в роботу.

Але це відчуття не давало їй спокою. Раніше на неї так ніхто не дивився. Так по справжньому. Марина ніяк не могла викинути думки про цього хлопця. Денис ніяк не виходив з голови. Якщо подумати – що тут такого, коли дівчина старша за хлопця, по суті, нічого.

Він підійшов сам. На останньому дзвонику. Запросив посидіти в кафе. Вона навіть і не чекала такого. Було дуже приємно і так незвично. Денис був гарний хлопець, і кожна хотіла б відчути на собі хоча б його погляд. Але він вибрав її. І незабаром сказав те, що точно вона не могла очікувати: “Я кохаю тебе”.

Потім вони стали зустрічатись, незважаючи на відкритий протест з боку оточуючих, ну і нехай. Коли людина кохає і щаслива – вона не буде звертати увагу ні на що. Перевірено і доведено.

Минув час. Денис закінчив навчання і вони незабаром одружилися. Батьки Дениса схвалили вибір сина. Незабаром у них з’явився малюк Сергій і донька Олеся – тобто я. І я вважаю, що в нас найщасливіша родина в світі.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay

You cannot copy content of this page