fbpx
Життєві історії
Якось Олені зателефонував син. Він просив, щоб мама звільнилася з роботи і сиділа з їх синочком. Вони платитимуть їй, як няні. Олена приїжджає до сина щодня до восьмої ранку. Молоді батьки йдуть на роботу, а бабуся приступає до своїх обов’язків: готує онукові сніданок, піднімає його, вмиває, годує, веде на прогулянку. До вечора, до приходу додому невістки, в квартирі чистота і порядок, завжди є приготована їжа для всіх. Отримує за це 5 тисяч гривень. А якось донька попросила Олену, щоб вона сиділа і з її дитиною, а сама піде на роботу, бо навіть грошей на хліб немає. А невістка образилася

Три роки тому Олена звільнилася зі своєї роботи і стала доглядати за онуком від сина! Чесно кажучи, звільнятися вона думала вже і так, у них начальство нове прийшло, суперечки почалися, стало важко і некомфортно. А тут син. Невістка в декреті не хотіла вже довго сидіти, не домогосподарка вона зовсім, побут дуже втомлює її. Син попросив маму, щоб вона сиділа з онуком, Дмитриком, а дружина його зможе тоді вийти на роботу. Платитимуть вони мамі, як няні. Олена трішки подумала і погодилася! Написала на роботі заяву на звільнення, і ось відтоді залишилася вдома.

Онуку Дмитрику на той момент було півтора року, зараз майже п’ять. Олена приїжджає до сина кожен робочий день до восьмої ранку. Молоді батьки йдуть на роботу, а бабуся приступає до своїх обов’язків: готує онукові сніданок, піднімає його, вмиває, годує, веде на прогулянку. До вечора, до приходу додому невістки, в квартирі чистота і порядок, завжди є приготована їжа, Дмитрика ж все одно годувати потрібно, пояснювала Олена, тому й готувала на всіх.

Іноді невістка доручає їй якісь справи: зустріти доставку, наприклад, дістати білизну з пральної машинки, яку вранці розібрати вона не встигла, докупити щось по дрібниці, це теж без проблем, бабуся ніколи не відмовляє.

– З роботи б мене все одно звільнили, як не зараз, так через рік! – зітхає Олена. – А дітей своїх я люблю, і з Дмитриком ми відмінно ладнаємо. Малюємо, ліпимо, книжки читаємо, в басейн почали ходити ще до закриттая, а коли все налагодиться – обов’язково продовжимо. Він у мене вже всі букви знає, пробує читати, такий молодець, хороший хлопчик, слухняний! Так що все дуже вдало вийшло для всіх, я вважаю.

За роботу син платить матері 5 тисяч гривень.

– Ну, вони самі запропонували таку суму з самого початку, і я погодилася! – каже Олена. – Ці гроші, плюс пенсія, плюс субсидія на квартиру – на себе одну мені більш ніж достатньо. З огляду на те, що я цілими днями у сина перебуваю, обідаю у них же, природно, помитись можу.

Але ось найкраща подруга Олену постійно за це сварить.

– Каже, ти просто в домогосподарки якісь себе здала! Працюєш з восьми до восьми, світу білого не бачиш, вдома не буваєш майже! Ти, – каже, – знаєш, скільки справжні няні отримують, яких наймають на цілий день до маленьких дітей? Як мінімум в два рази більше!

Син Олени з дружиною живуть добре. Не олігархи, звичайно, але люди вони добре забезпечені. У квартирі недавно зробили ремонт, змінили машину, замислюються про будівництво дачного будинку.

– Могли б вони тобі і побільше платити! – твердить постійно Олені подруга.

– Мені зайвого не треба! – відмахується від її слів жінка. – Мені вистачає і того, що є! Діти нехай краще більше на онуків витрачають!

Крім сина, є у Олени ще й дочка, Юлія, теж заміжня, з дитиною, дівчинкою двох років. Сім’я дочки матеріально живе набагато гірше гірше, а з цією кризою у них справи зовсім недобрі. Юля сидить в декреті, квартира у них в кредит взята, який ще багато років виплачувати потрібно, працює один зять. З квітня зятю зарплату зменшили, а зараз взагалі сидить у відпустці за свій рахунок, перспективи туманні. Вихід Юлія бачить один, закінчувати сидіти в декреті і виходити самій на роботу.

А з онукою попросила сидіти сидіти свою маму, Олену. Поки безкоштовно, звичайно, адже самим жити зараз немає за що. Про те, щоб найняти дитині няню, Юля зараз і подумати не може. Тоді їй виходити на роботу сенсу немає, вони з чоловіком так не справляться.

– А ти впораєшся з двома? Обоє ще маленькі зовсім діти, – запитала подруга у Олени.

– Так, я б впоралася, звичайно, що ж робити, дочці потрібно допомогти! – зітхає Олена. – Тут в іншому справа. Невістка моя, як дізналася про це, то сказала, що їй ця ідея категорично не подобається!

Заборонити Олені сидіти з онукою від дочки невістка, звичайно, не може, але ця ідея їй категорично не подобається. Адже сидіти доведеться на території їх квартири, дочка Олени приводитиме свою дитину до них. З одного боку, начебто місця для ще однієї дитини не шкода, з іншого боку, ідея перетворити свій будинок в дитячий садочок теж не найкраща. Племінниці потрібно спальне місце, постільна білизна, рушник, іграшки, пластилін-фломастери, так купу всього. Дитина ж буде практично жити у них цілими днями, з ранку до вечора. Та й продукти потрібно їй купувати теж, адже бабуся готуватиме на всіх.

Але й це не головне. Головне питання – гроші, які платяться Олені як няні.

Виходить, з онуком від сина бабуся буде сидіти «платно», за 5 тисяч гривень, а з онукою тут же поруч – безкоштовно? Чи не занадто буде легко донечці? Їй завжди, як молодшій, від батьків діставався кращий шматок.

– Домовилися до того, що зарплату вона мені знизить наполовину, якщо я внучку візьму, другу частину нехай Юля за свою дочку платить! – зітхає Олена. – А мені щось теж прикро стало. Виходить, за дві з половиною тисячі гривень на місяць я їм по дванадцять годин на день повинна і нянею бути, і домробітницею? Чи не занадто це все?

Тепер Олена постійно ходить сумна, просвітлої години не має, а ще й з двома малими дітьми важко їй сидіти. Тепер жінка й не знає, як правильно вчинити і чи потрібно щось сказати дітям. Адже ситуація вже так заплуталася, що в ній важко розібратися без хорошої і доброї поради.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook