fbpx
Життєві історії
Оксана передала з Італії каву для сестри і попросила доньку віднести їй подарунок

Орися була єдиною рідною сестрою у Оксани, але вже багато років не заходила до неї на подвір’я. Там тепер хазяйнувала племінниця, бо Оксана вже 18 років працює в Італії. Орисі було цікаво, що діється у сестри вдома, але Людмила кликати її до себе в гості не поспішала.

Племінниця вийшла заміж, жили вони добре. Всі заробітки Оксана висилала додому. Людмила в магазині майже нічого не купувала, адже мама передавала абсолютно все – і одяг, і їжу. Коли Оксана їхала, свою сімнадцятирічну доньку вона залишила з своєю мамою. З чоловіком вони давно розлучилися. Мама Оксану підтримала, обіцяла за внучкою дивитися.

Всі ці роки Оксана картала себе, що залишила доньку. Тому намагалася все компенсувати заробленими грошима. Шкода тільки, що сама Людмила не мала до мами таких же трепетних відповідальних почуттів. Передачі мами Людмила сприймала як належне. Перший час дякувала, а потім вже просто говорила, що мама цього разу має їй купити і передати.

В університет Людмила поступила, Оксана оплатила навчання, але так сталося, що вищої освіти донька не здобула. На четвертому курсі вийшла заміж, а потім народила дитину. Мамі пообіцяла, що закінчить навчання пізніше, але свого слова не дотримала, бо відразу народила другу дитину, а там вже було не до науки.

Оксана мріяла збудувати великий будинок, в якому вони всі разом дружно житимуть. Але всі гроші, які вона присилала додому, дочка разом з сім’єю проїдали. Людмила постійно скаржилася мамі, що ціни ростуть, і їм і так ні на що не вистачає.

Якось, коли молодшій онучці було вже шість років, Оксана обережно запитала, чи планує донька йти на роботу. Зять на той час теж не працював, то ж жила сім’я повністю за рахунок зароблених Оксаною грошей. Питання матері про роботу Людмилі не сподобалося. «Ти що, хочеш, щоб я зробила як ти колись?» – відповіла вона матері.

Після цих слів Оксана назавжди для себе закрила цю тему, сподівалася, що доньці таки колись набридне сидіти вдома і вона піде на роботу.

Людмила вдома сидіти аж ніяк не набридло. У свої 35 в її трудовій книжці не було жодного запису. А навіщо – мама присилала і гроші, і одяг, і продукти. Чоловік час від часу шукав якісь підзаробітки, але теж сподівався на тещину допомогу.

Якось Оксана з Італії передала доньці кілька сумок з продуктами, але попросила віднести каву Орисі, своїй рідній сестрі. Людмила за мамине прохання забула, то ж тітка прийшла до них сама. А коли вже йшла додому, сказала: «Шкода, що моя сестра стільки років на заробітках, а так до нічого і не доробилася. Ти, Людмило, якби на роботу пішла, мамі б легше було».

Слова Орисі Людмилі, звичайно, не сподобалися, то ж вона порадила маминій сестрі не втручатися не в свої справи, мовляв, самі розберемося. Мало що хоче мама, звідки взяти гроші на будинок. От ремонт зробили в хаті – і вистачить.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page