З села Оксана поїхала відразу після школи. Поступила в університет, потім знайшла добру роботу, так що залишилася в місті.
Але про рідну домівку, в якій залишилися мама з сестрою, дівчина ніколи не забувала.
Кар’єра Оксани швидко пішла вгору, вона сама змогла собі купити квартиру в місті, в престижному районі. І новеньке авто з салону дівчина теж придбала сама.
Мама не могла натішитися успіхам старшої доньки. Засмучувало лише одне – в Оксани геть не складалося особисте життя.
В той час, як в молодшої, Галини, вже був чоловік і троє дітей, старша, Оксана, і досі була незаміжньою.
Якось Оксана прийшла до мами і сказала, щоб та переписувала будинок на сестру. Галина живе поряд, догляне, якщо що.
Сестра, звичайно, зраділа. Вона навіть не сподівалася, що Оксана ось так просто відмовиться від своєї частки, зараз таке рідко буває.
А Оксана тим часом прийняла пропозицію по роботі за кордоном, і виїхала в Німеччину.
Своїм заробітком вона щедро ділилася з сестрою і племінницями.
Мама не раз їй казала, аби вона і про себе нарешті трохи подбала, адже життя довге, треба мати подушку безпеки.
Та збирати гроші і просто їх зберігати – це було не в Оксаниному характері. Вона завжди вважала, що треба ділитися, допомагати тим, хто більше потребує.
Коли старша племінниця виходила заміж, то Оксана допомогла сестрі весілля зробити. І до того ж, сама запропонувала, щоб молодята йшли жити в її квартиру, поки вона сама за кордоном.
Мама Оксани була проти, хоч і любила внучку, але і за доньку переживала, що вона отак розкидається своїм майном, а про себе зовсім не думає.
Але про Оксану подумала сама доля, яка віддячила їй за її добре серце.
В Німеччині Оксана зустріла чудового чоловіка, і вийшла за нього заміж.
Чоловік виявився доволі заможним, у нього є все, про що Оксана навіть мріяти не могла.
Найбільше за доньку раділа мама, адже тепер її душа спокійна за долю старшої доньки.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
