fbpx

Якось Наталя поїхала в своє рідне село, оформляти спадщину. Там вона й зустріла свою сестру, яку побачила вперше за багато років. Світлана просила про допомогу. Вона зізналася, що збрехала в той день, багато років тому. Її чоловік хотів взяти чужу дитину до себе, та Світлана побоялася, що хлопчик стане для них тягарем

Життя Наталі змінилося в один день. Коли вона навчалася в дев’ятому класі не стало її батьків. Вони залишилася в двох з восьмирічним братиком Іваном. Звичайно, місце в інтернаті для сироти завжди знайдеться, але як можна було його туди віддати, рідного маленького братика, який позбувся батьків. Їх залишилося двоє, найрідніших один одному людей, не було навіть бабусь. Наталя вирішила звернутися з проханням до однієї з двоюрідних сестер, тим більше, що вона пообіцяла підтримати її з братом.

Справа ще в тому, що дівчинкою, двоюрідна сестра Світлана, теж втратила матір і її прийняла в сім’ю мама Наталі, навіть встигла видати племінницю заміж. Звичайно, у дівчинки був батько, він її не залишав без допомоги, але жила вона у тітки. Але вона відмовилася взяти Іванка, послалася на чоловіка, він заперечував проти того, щоб чужа дитина жила в його сім’ї. Горе розставання з братиком, його майбутнє, непривабливе життя в інтернаті, худенького, маленького першокласника, з новою силою охопило Наталю.

Наталя, після дев’ятого класу вступила в медучилище. Щотижня вона їздила до братика в інтернат, за останні копійки, які залишалися з стипендії вона купувала йому щось смачненьке. Так продовжувалось довгих три роки, поки Наталя не закінчила училище. Всі ці роки, в неї душа розривалася від самого розуміння, що братик далеко від неї, один в інтернаті.

Після училища Наталя влаштувалася на роботу в місті, де їй дали кімнату в гуртожитку. Ще через рік вона, всіма правдами й неправдами забрала братика з інтернату. Їхньому щастю не було меж. Хлопчику було вже дванадцять років, Наталя подала його документи в місцеву школу і почали вони жити разом. Було все непогано, звичайно, доводилося економити на всьому.

Якось Наталя познайомилася з хлопцем, вони почали зустрічатись. Він її навіть кликав заміж, непоганий, здавалося, хлопець, в свій будинок, але без брата. Після таких слів, Наталя відразу припинила з ним  відносини. Подруги намагалися познайомити Наталю з гарними хлопцями, але того єдиного серед них не було.

З часом Іван закінчив школу, вступив до технікуму. Наталя познайомилася з чоловіком, звали його Володимир. Раніше в нього вже була сім’я, але вони розлучились, в нього був син, який залишився з дружиною. Чоловіком він був не бідним, працював адвокатом. Через деякий час вони одружилися. Наталя нарешті оперлася на надійне плече, могла дозволити собі вже багато. Пішли в минуле дні коли доводилось підробляти по ночах, щоб можна було купити бодай який одяг братові і собі.

Якось Наталя їздила в своє рідне село, оформляла спадщину на земельну ділянку. Зустрілася з сусідами, поговорили, позгадувати, розповіла про своє нинішнє життя, та й по її зовнішньому вигляду було ясно – не бідує. Але одного разу Наталі зателефонували, схвильований жіночий голос, що переходить в плач, належав тій самій двоюрідній сестрі Світлані, яка свого часу відмовила допомогти з братиком. У неї трапилася біда, старший син  потрапив в дуже неприємну ситуацію. І їй були потрібні гроші, ще й досить не мала сума.

Світлана приїхала до Наталі і розплакалась, просячи прощення. Виявляється, що чоловік, як раз і не заперечував проти прийому в сім’ю Івана, він був хорошою людиною, але Світлані здалося, що хлопчик буде її обтяжувати, ось вона і придумала відмовку, нібито чоловік проти. Світлана вважала, що її відмова тоді взяти до себе Івана і призвела до біди в її родині, просила вибачення у Наталі.

Звісно, Наталя не відмовила двоюрідній сестрі і допомогла як та просила. Наталя ніколи не забуває юність і молодість, щедро омиту сльозами і потом, вона опинилася на висоті. Великодушність і благородство завжди були при ній.

Образи на сестру вона не тримала, бо була вдячна долі, що послала їй хорошого чоловіка.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – hagerzak.org

You cannot copy content of this page