Завжди я усім своїм подругам і знайомим говорила, що у мене така ідеальна свекруха, просто людина золота! – якось поскаржилася мені моя однокласниця. – Мила, доброзичлива людина, привітна така, донечкою мене називала завжди. Дівчата говорили, що матерів чоловіків хороших не буває, а я за свою стояла горою, у приклад ставила всім. А тут чоловік, несподівано, узяв відпустку в вересні, каже, треба матері на дачі допомогти, дах перекрити, щось там в будинку відремонтувати.
– У вересні? Так вже холодно, дощі, що за необхідність в дачному будинку терміново дах перекривати виявилася?
– Ось мені теж це не сподобалося. Але чоловік пояснив, що наступного року буде не до того. Я чекаю дитину, маємо стати батьками скоро. Ну, начебто логічно, добре. І мамі ж не відмовиш, не залишиш же її одну, треба допомогти, Михайло у неї єдина дитина, мусить мамі допомагати. Зібрався, поїхав, два тижні його не було. Дзвонив щодня, запитував, як я, радив тепліше одягатися, ходити обережніше. І добре він, а й мати його Тетяна Михайлівна теж дзвонила кілька разів. Розповідала мені, як вони там з сином роблять ремонт, як працюють там до пізнього вечора, уявляєш, людина така. Я вуха розвісила, слухала, вірила та довіряла їй.
– Хм. Почекай, а що не так, чому ти такговориш, що тобі не подобається? Ну, молодці, робили ремонт, твій чоловік туди і поїхав матері допомагати?
– Та ти що, не розумієш, чи що? Він взагалі не був ні на якій дачі у своєї мами, зовсім, жодного дня там не був! Взяв свою знайому, з якою зустрічався, цю Ірину, і поїхали вони разом у відпустку. І поки я думала, що він допомагає рідній матері, він відпочивав собі спокійно, а мені вони на пару зі своєю мамою просто говорили неправду, одне і теж доносили мені!
– Нічого собі. А як це з’ясувалося?
– Ну так Ірина та, не така вже й розумна жінка, виявляється. Приїхала і розмістила фото з відпочинку з моїм чоловіком в соцмережах. У друзях у неї багато моїх друзів, ми ж в одній сфері працюємо. Хтось лайкнув із загальних знайомих, або прокоментував, не пам’ятаю, і пост з’явився у мене в стрічці. І ось уявляєш мій стан – сиджу, дивлюся пости, і випливає мій чоловік, який був не на дачі, а десь в готелі відпочивав в цей час. Такий він там щасливий, посміхається з нею.
Незважаючи на своє становище, терпіти такі пригоди чоловіка моя однокласниця не стала. Зібрала свої речі, викликала таксі і поїхала до батьків.
Тато й мама моєї однокласниці Віри, звичайно, дуже здивувалися, взялися питати, що сталося – адже тільки вчора ще було все чудово. Дочка заміжня, квартиру купили, в’їхали, чекали малюка. А тут все з ніг на голову.
– Батьки ще ж і квартиру свою трикімнатну розміняли, щоб нам допомогти вирішити житлове питання, щоб нам легше було будувати майбутнє своє! – зітхає Віра мені. – Половину грошей вони дали, половину дала мати чоловіка. Мої батьки відразу купили собі двокімнатну квартиру. І тут я на порозі з валізою, краса. Ну, я все розповіла їм, показала фото ці. Мама з татом мене підтримали. Нічого вже не зміниш, не переймайся, мовляв, народжуй спокійно, ми з усім допоможемо тобі, раз так сталося.
Чоловік просить вибачення, його мати теж намагалася дзвонити і плакала в телефон, – Віра відразу ж відключила телефон. Відступати від свого рішення вона не має наміру і зрадниками не хоче мати нічого спільного.
Жінка зараз розлучається, ділить майно, після народження дитини і на аліменти подасть. Чоловік допомагати дитині не відмовляється, але Віра хоче, щоб все було по закону.
Свекруха однокласниці намагається додзвонитися з інших телефонів, пише їй в соцмережах, створюючи нові акаунти. Звичайно, в складній ситуації мати була на боці сина, це можна зрозуміти. Син – це син, він один, а невістка – чужа людина, ще таких невісток, може, десять буде. Син дуже попросив, а вона не змогла йому відмовити.
Але одна справа все-таки просто кивнути, що так, мовляв, два тижні був у мене. І зовсім інша – дзвонити дружині сина і складати казки, як вони роблять ремонт, перекривають дах, фарбують балки, все так описувала. Це з совісті зовсім немає.
– Можливо, ти щось не так зрозуміла? – запитала нещодавно Віру мама, адже вона щиро не хоче, щоб руйнувалася сім’я її доньки і маленьке дитятко залишилося без батька. – Можливо, вона не виправдовувала сина, а просто про ремонт будинку тобі розповідала? Про чоловіка ти додумала сама? Можливо потрібно, дати їй можливість щось тобі сказати, пояснити?
Але Віра йти на примирення і слухати виправдання не бажає. Їй хочеться припинити всі відносини і з колишнім майже вже чоловіком, і з його матір’ю, ніколи їх не бачити і не чути.
Свекрусі, звичайно, хочеться побачити онука, вона багато років про нього мріяла, і ось тепер з нею Віра навіть спілкуватися відмовилася. Але так їй і треба, вважає однокласниця. Такі зрадники в родичів дитині теж не потрібні.
Мати чоловіка вже не знає, що робити – днями Вірі на карту в банку прийшла велика сума грошей саме від свекрухи. Не те, щоб Віра зараз мала велику потребу в грошах – вона пішла в декрет, отримала виплати, та й батьки в усьому допомагають їй з дитиною, підтримують, як можуть. Але гроші, звичайно, зайвими не будуть, особливо за місяць до народження дитини.
– Взяла мовчки і продовжую не спілкуватися з нею! – розповідає Віра. – Я ніколи її не зможу пробачити. А щодо грошей. Зрештою, це її ініціатива, я не просила у неї жодної копійки! Мама каже, ти не маєш рації, якщо взяла гроші, зобов’язана піти хоч на якесь спілкування з нею. Треба подзвонити і подякувати хоча б за це. Або тоді відправляти все назад з повідомленням – спасибі, мовляв, не потрібно мені від вас нічого. А я гроші повертати не збираюся, малій дитині вони більше будуть потрібні!
Я от не знаю, подруга права чи ні.
Фото ілюстративне.
