В школі я навчалася добре, можна сказати була відмінницею, відвідувала багато гуртків і музичну школу. Для будь – яких стосунків часу у мене не залишалося. Після школи я вступила до інституту, де і познайомилась зі своїм першим коханням.
Ми познайомилися коли мені було 17 років. У той час я навчалася на першому курсі інституту, Михайло був на 2 роки старший за мене і вчився на 3 курсі. У нас в інституті було свято, ми як перший курс були туди запрошені. І так вийшло, що оголосили повільний танець, він підійшов до мене і запросив потанцювати. Потім весь вечір ми з ним танцювали, спілкувалися. Так почався наш роман. За матеріалами
Пам’ятаю на якесь свято, він заліз до мене на балкон і подарував квіти, скажу, що я жила на 4 поверсі і він примудрився залізти на балкон. Наші стосунки тривали близько 2-х років. Потім так вийшло, що він мене зрадив. Дізналася я про це випадково. Він якось залишив свій мобільний у мене і в цей час хтось подзвонив, я відповіла. На іншому кінці була дівчина, я представилася і запитала хто вона така, вона мені відповіла, що вони зустрічаються. Я була в розпачі. Коли він прийшов, я йому все розповіла, він не став заперечувати і у всьому зізнався.
Ми розлучилися. Мені було дуже важко і прикро. Звичайно, він періодично дзвонив і писав, пропонував почати все спочатку, але я не змогла пробачити. Так минуло 5 років. У мене були інші відносини, я навіть встигла вийти заміж, народити дитину і розлучитися. Я закінчила інститут і почала працювати в одній будівельній компанії. І ось в один прекрасний день до нас у компанію прийшов він.
Він був клієнтом нашої фірми, коли він мене побачив, він посміхнувся і підійшов до мене. Слово за словом і ми домовилися зустрітися в кафе ввечері. Цілий день я нервувала, навіть хотіла не йти, боялася чогось, але все-таки пішла. В кафе він зустрів мене з букетом квітів. Весь вечір ми розмовляли. Виявилося у нього є син і він вдівець.
Так почалися наші відносини. Вірніше ми дали шанс один одному, але вже ми були старші і більш досвідчені. Я познайомилася з його сином, він з моєю донькою. І ось вже через рік ми розписалися.
Зараз у нас велика і дружна сім’я, у нас з’явилася спільна дитина. Скажу чесно, я щаслива. І мені здається на світі у кожної людини є своя половинка, і ці половинки обов’язково повинні зустрітися.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
