Перший раз я вийшла заміж в 25 років. У нас був класичний випадок – зустрілися, закохалися, одружилися, планувати жити разом до кінця життя. З Віктором ми прожили 15 років. У шлюбі у нас народилася донечка.
З кожним роком наше спільне сімейне життя ставало все гіршим – чоловік дозволяв собі багато надмірностей, пізно повертався додому, а якщо дзвонила, щоб спитати де він, то чула банальну відповідь – скоро буду або вже їду.
Якось ми серйозно посперечалися і в черговий раз я пішла до мами, але мама мене переконала, що я роблю недобре, довелося пізно ввечері повертатися додому. Прийшла я додому до чоловіка, лягла, його не було вдома, дзвонити і не стала. Через деякий час він відкриває двері. Щоб не розбудити дочку, я встала, підійшла до дверей, і тут я побачила картину – стоїть мій чоловік не один, а в супроводі молодої дівчини.
Він був вельми здивований моєю появою, адже розраховував, що наша квартира порожня, тому і запросив гостю.
Я не хотіла слухати його виправдання, але продовжувала жити з чоловіком заради доньки. І що найгірше, я продовжувала його любити і терпіти. Я сама себе не розуміла, як можна до однієї людини відчувати такі різні почуття. А Олег активно цим користувався – жив так, як йому хотілося.
Моє життя змінилося в одну мить, коли я зустріла Андрія, зовсім випадково чи ні, навіть і не знаю, ми просто гуляли з собаками, як сусіди. Зустріч за зустріччю і я розуміла, що щось не так! Він одружений, я заміжня і щоб могло бути взагалі? Через кілька місяців я зрозуміла, що ось він, той самий, кого я все життя чекала.
З’ясувалося, що Андрій відчував до мене те саме. Ми обоє наважилися піти з своїх сімей. І я, і він тепер в розлученні, відносини наші просто чудові, ми вже як рік ми з ним разом.
Але проблема не в цьому, мій вже колишній чоловік, не залишає мене в спокої, що він за цей рік тільки не робив: і плакав, і просив, і молив, і багато, багато іншого. Він тисне на мене через родичів – і наші батьки, і дитина, благають мене повернутися до нього. Але доньці вже 14 років, ще трохи, і у неї почнеться своє власне доросле життя. А я нарешті зрозуміла, що таке любов.
Ось тепер не знаю, що й робити – вибрати нове життя чи повернутися до старого…
Фото ілюстративне – cliparto.
