fbpx

Якось мою сестру зустріла однокласниця: – Ой, що з тобою сталося за цей час? Ти якось так змарніла, зовсім вже не струнка і виглядаєш старою, від колишньої краси і сліду не залишилося. Як тітка з торбами! Ми всі завжди думали в школі, що ти чогось високого в житті своєму досягнеш! Сестра промовчала, опустивши голову, пішла додому. Ніхто з однокласників нічого не знає про її справжнє життя

Я маю старшу рідну сестру. Скільки я Юлію пам’ятаю, ще з дитинства, вона завжди була непосидючою і дуже активною дівчинкою і до того ж головною в будь-якій компанії.

Практично усі пророкували сестрі велике майбутнє кар’єристки, а багато хто припускав, що вона стане відомою людиною, адже має усе необхідне для цього: наприклад, політиком або спортсменкою, адже вона і вчилася на «відмінно», і художньою гімнастикою займалася, що виходило у неї теж дуже добре.

Але, не дивлячись на усі надії та сподівання інших, професію Юлія собі вибрала досить дивну та спокійну, на велике здивування усіх: кухар-кондитер, і замість вищого навчального закладу, вона просто пішла вчитися в коледж. На її думку – не потрібно втрачати зайвий час в навчанні, якщо вдосконалитися можна і самостійно усе життя.

Вийшла заміж Юля в 21 рік за свого шкільного шанувальника, такого тихого хлопця, що відразу стало зрозуміло – сестра буде впливати на свого чоловіка своїм авторитетом. Ну і тут у неї свої міркування. Як Юлія сказала: «У мене на нього певні плани, які під моїм керівництвом він повинен виконувати!»

Ні, її чоловік не олігарх і не бізнесмен, в ньому немає ділової активності, він – звичайна простак людина. Він звичайний старанний робітник, якому треба тільки якусь команду дати. А мені його шкода. У сестри, по відношенню до нього, ніякої поваги абсолютно немає. Юлія його настільки загрузила роботою та своїми командами і проханнями, що він без її наказу нічого зробити абсолютно не може. Я думаю, що щирим коханням там і не пахне з її боку.

Зате сестра почала народжувати. Вона все це планувала. Але треба десь жити, тому взяли вони житло в кредит. Чоловік її працював на двох роботах, вона на одній, але з нічними змінами в ресторані.

Незабаром з’явився в сім’ї перший син. Поки сестра пів року годувала молоком дитину, вона знаходила час на випічку тортів вдома. З пів року з малюком сиділа наша мама, так, як Юля повернулася на роботу.

Другий малюк у сестри був запланований через 4 роки, так і вийшло, народилася дочка, і знову сестра бігом хоче вийти на роботу. Старша дитина пішла в садок, молодшу дитину знову на маму залишили, яка благала більше не дарувати їй онуків – сидіти з дітьми не буде, адже вона вже й не молода сама, їй важко. Але ж в планах у сестри як мінімум третя дитина і теж через 4 роки!

Коли народилася третя дочка, сім’я вже виплатила весь кредит на своє житло. На чоловіка сестри Юлії мені особисто шкода було дивитися – як лимон без соку. Йому довелося влаштовуватися на якийсь час і на третю, нічну роботу сторожем доба через три, де можна було поспати. А ще вдома Юля не полишала його, і якщо чоловік удома, для нього завжди знаходилася якась справа.

Але, щиро кажучи, виховання дітей сестра взяла на себе, і сиділа вдома три роки з наймолодшою дитиною ​​до її дитячого садка. Я не могла нормально посидіти у неї в гостях: якась вічна суєта з тими постійно плачучими дітьми. Старшому важко зосередитися на уроках, середня постійно щось у когось забирає, малятко плаче, а сестра постійно голосно робить їм зауваження, щохвилини, від надлишку енергії.

Після того, як молодшу дитину вона влаштувала в садок, а середня пішла в 1 клас, сестра влаштовується відразу на дві роботи. Як вона каже: «Відпочиваю на роботі від сім’ї і в дома – від роботи».

Якось раз Юлія зустрілася зі своєю однокласницею, з якою не бачилася зі шкільної лави. До слова сказати, моєї сестри немає ні в одній соцмережі, не любить вона це, якісь там фото виставляти і щось там ще писати, та й ніколи, тому її ніхто за ці роки не бачив.

І ось ця однокласниця була настільки здивована, ну зовсім якось неприємно: «Ой, що з тобою сталося за цей час? Ти якось так поправилася і виглядаєш старою, без колишнього шику та блиску. Як тітка з торбами! Ми всі завжди думали, що ти чогось високого в житті своєму досягнеш і далеко підеш!»

Сестра мені про це мало не зі сльозами розповідала: «Вона що – нерозумна якась? Я дуже багато в житті досягла – квартира, чоловік слухняний, він і батько чудовий, діти такі гарні і хороші у нас, професія у мене гарна і зарплата! Так це ж щастя справжнє!»

І все ж я подивилася на це з іншого боку – ну чим вона задоволена? Тим, що дійсно виглядає, як домашня квочка? Тим, що чоловік вже, як дід старий від тої роботи виглядає і дітей купа. Але ж у неї четверта дитина ще в планах.

Вже наша мама просить її не думати про нових дітей, а та каже: «У мене ще енергії багато, і на п’яту я ще розраховую!» Нанівець все – і її відмінне навчання в школі, і художня гімнастика, якось так складається.

Бігає Юлія постійно від сковорідок до каструль, кричить на дітей під час уроків, і ось воно – досягнення! Мама каже мені: «Може з тебе хоч толк якийсь вийде, вийдеш в люди.» Так, я закінчую ВУЗ, стану юристом, але не буду повторювати «щасливу» долю моєї сестри, це так важко і незрозуміло. Хоча, кожному своє.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – rieltor.

You cannot copy content of this page