Сина свого, Руслана, я ростила сама, і сподівалася, що саме він в старості мене догляне. Тому і боялася, десь в глибині душі, що коли він одружиться, то невістка його від мене віддалить.
Чоловік пішов від мене, коли нашому сину було всього 5 років, а я з дитиною повернулася до своїх батьків.
Мама мене лише прихистила, але не допомагала зовсім. Все життя я слухала від неї картання, яка я погана, не змогла свій шлюб зберегти.
Я ж була змушена працювати на кількох роботах, щоб лише забезпечити свою дитину.
Руслан ріс хорошим хлопчиком, добре вчився в школі, сам поступив в університет. А після його закінчення поїхав за кордон, спочатку на стажування, а потім і на роботу.
Син став дуже успішним, купив собі квартиру, машину. Потім квартиру продав, став будинок за містом будувати.
Я за нього раділа, але був один момент, в свої майже 40 років Руслан так і не одружився.
Чомусь йому зовсім не щастило з особистим життям. Я вже думала, що ніколи не побачу внуків, а я немолода вже, мені вже 65 років.
І ось рік тому Руслан познайомився з дівчиною. Людмила родом із Запоріжжя, але зараз тимчасово переїхала до нас.
Їй 30 років, має вищу освіту, доволі красива. Але при першій зустрічі вона здалася мені дуже холодною, яка навіть зайвий раз не посміхнеться, не запитає як справи. Тому дівчина справила на мене не найкраще враження, вона мені зовсім не сподобалася.
Тому коли син сказав, що буде одружуватися, я не зраділа. Але нічого говорити не стала, бо хотіла внуків.
Восени минулого року син нарешті закінчив будівництво і разом з дружиною переїхав в свій новий дім.
Я вже пенсіонерка, живу в своїй старій квартирі, яка залишилася мені ще від матері.
Якось мені подзвонила невістка. Я дуже здивувалася, бо зазвичай мені телефонує син, а не Людмила.
Невістка сказала, що має до мене серйозну розмову і запросила мене до них в гості.
Я навіть здогадатися не могла, про що йтиме мова, тому пропозиція невістки мене дуже здивувала.
Людмила запропонувала мені переїжджати до них, і жити разом.
Для мене була виділена окрема кімната з окремим санвузлом і окремою кухнею.
Невістка сказала, що у неї матері вже немає, а вона хоче, щоб у її дітей була бабуся, тому і пропонує мені жити разом, адже місця з лишком на всіх вистачає.
Таким чином я переїхала до сина з невісткою, а свою квартиру стала здавати, для мене це непогана надбавка до пенсії. Хоча з фінансами проблем немає, бо син нас добре забезпечує.
На початку березня у мене народився внук, тепер я щаслива бабуся.
Моя невістка виявилася чудовою людиною, мені з нею дуже пощастило.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.