fbpx

Якось мені подзвонила моя колишня, Олеся сказала, що хоче зустрітися і поговорити. Дружині я нічого не говорив і відразу поспішив на цю зустріч

Ми з дружиною Олесею прожили разом цілих 8 років в шлюбі. За цей час багато чого було у нас, багато чого побачили разом, адже пройшли чималий шлях, але все здолали, не дивлячись ні на що. І спільний кредит, і недуги, і різні непорозуміння, які бувають в кожній сім’ї. Але ми обоє дуже хотіли стати батьками. Та все це було марно, не складалося зовсім у нас.

Я часто став затримуватися на роботі, там познайомився з чудовою жінкою, сам і не зогледівся, як з’явилися почуття. Коли Олеся про все це дізналася, то подала на розлучення, я спокійно погодився, адже вже свій вибір зробив. Я з чистою совістю залишив своїй дружині квартиру, забравши тільки свої особисті речі, і переїхав в будинок, який дістався мені від моїх мами й тата. Там і оселився з Ольгою (своєю новою знайомою).

Мені здавалося, ми з дружиною зовсім різні люди. Один одного не розуміємо, спільних інтересів не залишилося у нас зовсім, ну просто неначе з різних планет. Я більше не сумував за нею, так, як раніше, не хотів знати як її справи. Мені здавалося, це кінець. Цілий рік ми практично не спілкувалися. Я знав, що вона когось знайшла, та й я не шкодував про свій вибір. Ольга була дуже доброю господинею, смачно готувала, вдома завжди було чисто, вона теж мріяла про дітей і заміжжя, але я поки не поспішав, вирішив, що буде краще просто зачекати.

Пізніше я почав часто ловити себе на думці, що думаю про минуле, про свій попередній шлюб. Гортаю старі фото, дивлюся наше весільне відео. Така красива і така рідна моя дружина, я не можу пояснити чому, але я все більше думав про неї, як про рідну людину, з якою у мене стільки багато спільного було. Невже, все в минулому? Мені зовсім не вірилося в це.

Якось я наважився і написав Олесі, вона відповідала через раз, але якщо відповідала, то говорили ми з нею довго, здавалося безкінечно. Про все що було, про наші спільні поїздки, справи, про наші спільні роки прожиті разом у шлюбі. І хоча все було вже в минулому, вона зізналася, що сумує, шкодує про те, що подала на розлучення. Думала, я прокинусь і зі небажання втратити її, буду боротися. А я не став. Потім знову розмови згорталися, і знову було затишшя. Якийсь час ми не спілкувалися з колишньою дружиною.

Ще десь через пів року вона раптово написала і запропонувала зустрітися, сказала, що хотіла б поспілкуватися просто, розрадити душу. Я був дуже радий, ніби весь час цього і чекав, щастя моє годі й описати. Але коли побачив її – здивувався дуже.

Олеся дійсно чекала дитину, це було видно. Я знав, що вона мріяла про це багато років, але, незважаючи ні на що, все одно виглядала нещасливою. Вона сказала, що все ще кохає мене, зберігає про мене лише теплі та світлі спогади, хоча і не пробачила моєї зради, що виходить заміж скоро. Ця людина не зовсім той, хто їй потрібен, але вона сподівається стати щасливою поряд з ним і попросила більше їй не писати. Просто так хотіла зустрітися і поспілкуватися, щоб все прояснити і на душі стало легше.

Я йшов звідти в змішаних і незрозумілих для мене почуттях. Невже, все втрачено, і більше того життя, яке я мав не повернути мені ніколи? Я сам все втратив, сам не знав, чого хочу. Але може, хоча б в повній сім’ї Олеся знайде те, що шукала.

Я постарався жити своїм життям. Не відволікаючись на минуле, яке вперто тягнуло мене назад. Працював, відпочивав зі своєю Ольгою, не питав як справи у моєї дружини, не писав як вона і просила. Але якось на зустрічі з друзями мій друг згадав про неї сам. Сказав, що знає чоловіка Олесі і дивувався, як вона з ним живе.

Говорив, що людина він недобра, має складний характер. Що вдома то майже не буває. Дуже шкодував мою дружину і дивувався, як вона може бути з ним щаслива.

А я не знаю, що йому сказати. Я так сподівався, що Олеся, нарешті, отримає те, на що заслуговує. Сімейну ідилію, а тут така людина. Невже, все через те, що вона чекає дитину? Через бажання мати дитину вона вирішила вийти заміж і жити з таким чоловіком? Можливо, мені варто допомогти їй? Забрати їх до себе? Але ж вона не піде. Залишати я це теж не збираюся.

Спочатку дізнаюся більше про її чоловіка, а якщо це все правда, знайду спосіб переконати її піти від нього. Може це мій шанс, і я не хочу його втрачати. За цей час я зрозумів, що маю щирі почуття до своєї колишньої дружини і хочу все повернути назад, чого б мені це не коштувало. Може, я й не краще її нинішнього чоловіка і вона не повернеться до мене, але залишити все як є я теж не можу.

Я не знаю з чого мені почати. Але зрозумів одне, що потрібно щось робити, щоб наше життя стало кращим нарешті. Минуле не відпускає мене.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page