Три роки тому мій син привів до нас знайомити майбутню невістку.
Тарас сказав відразу нам з батьком, щоб ми добре до неї ставилися, адже він завжди буде на стороні своєї дружини.
Тарас завжди шкодував свою Ольгу, адже батько у неї був недобрий, мама мала аж 7 дітей, жилося їм зовсім не легко.
Ольга була найстаршою і їй доводилося доглядати за молодшими, життя в неї було не просте і це зрозуміло.
Я, для знайомства, підготувала смачний стіл і ми з чоловіком тепло зустріли майбутню дружину свого сина.
– Ми будемо орендувати маленьку кімнату з тарасом, щоб не тіснитися і не заважати вам, – спокійно сказала мені тоді Ольга.
Я відповіла, що в цьому немає потреби, адже від моєї мами нам дісталася однокімнатна квартира. ми її здаємо в оренду і можемо сказати квартирантам, щоб вони звільнили її.
А до весілля ми вирішили з чоловіком зробити там невеличкий ремонт.
Молоді весілля не робили, адже грошей особливо не мали, та й з родини невістки ніхто приїжджати не збирався, тому вирішили обійтися без святкування.
Ми просто відсвяткували одруження сина в себе вдома в сімейному колі, та й все.
Тарас з Ольгою стали жити в квартирі бабусі.
Все наче добре у них, непогано заробляють обоє, але в квартирі нічого не міняється.
Так і висять старі штори, потертий ще бабусин диван, щербаті тарілки і криві вилки.
Зате моя молода невістка ходить по дорогих салонах, модно одягається, має шикарну шубу, діти люблять ходити в кафе, на цьому ніколи не економлять, постійно замовляють піцу й суші.
Часто син просить у мене позичити гроші, адже, не дивлячись на їх хороші зарплати, грошей їм не вистачає ніколи.
Ми з чоловіком гроші позичаємо, син віддає, а наступного місяця знову приходить, знову одне й те саме прохання.
Одного разу мені подзвонила Ольга і стала просити, щоб я дала їй постільну білизну, хоча б стареньку, адже до неї приїде молодша сестра і брат в гості, а у неї постілі зовсім немає для них.
Я вже не хотіла мовчати і сказала, що так жити не можна.
Вони гарно одягаються, гаджети нові дорогі, продукти усякі, кафе, ресторани, салони краси.
А про завтра хіба хтось думає?
Я тоді відразу сказала невістці, що постільної білизни не дам, вона сама має бути господинею.
Я не розумію зовсім, як це не мати такого вдома?
Сидять на готовому, а про майбутнє не думають зовсім.
Невістка поклала телефон, а через 2 години син прийшов до мене.
Тарас сказав, щоб я більше не розмовляла так з його дружиною, він хоче зробити її життя щасливим.
Адже вона солодше морквини в своєму житті нічого не їла, йому шкода дружини і він все купує для неї.
Вже 2 місяці мій син з невісткою з нами не розмовляють зовсім.
А нещодавно я від чужих людей дізналася, що невістка чекає дитину.
Сумно стало від того, що діти навіть не повідомили нам про це, ми стільки для них багато зробили.
Звісно, що я піду сама миритися до них, адже у мене буде онук чи онучка.
Але, все одно, мені не подобається, як діти живуть.
Чи вистачатиме їм грошей на дитину?
Невже зараз усі так живуть?
Фото ілюстративне.
