fbpx

Якось, ідучи з роботи, Лариса зустріла давню подругу. – Чула нещодавно, що ти стала успішною жінкою, свою справу маєш і чоловіка хорошого, – відразу мовила Інна. – А у мене проблеми в житті зараз серйозні і розлучилася я. Після розмови з подругою, Лариса думала про неї, переживала, а потім відчула себе недобре. З нею почали відбуватися дивні речі. Все в один день пішло шкереберть. Якось ввечері вона все розповіла своєму Іванові, і не даремно

Текст опрацьований спеціально для видання Ukrainians.Today

Якось, ідучи з роботи, Лариса зустріла давню подругу. – Чула нещодавно, що ти стала успішною жінкою, свою справу маєш і чоловіка хорошого, – відразу мовила Інна. – А у мене проблеми в житті зараз серйозні і розлучилася я. Після розмови з подругою, Лариса думала про неї, переживала, а потім відчула себе недобре. З нею почали відбуватися дивні речі. Все в один день пішло шкереберть. Якось ввечері вона все розповіла своєму Іванові, і не даремно

Лариса після роботи поспішала додому, в голові крутилися різні думки, як раптом, несподівано її зупинила подруга, з якою давно не бачилася.

– Привіт, Ларисо! Чула нещодавно, що ти стала успішною жінкою, свою справу маєш, – неочікуваним питанням почала розмову Інна, відразу ж після того, як привіталася з Ларисою.

Читайте також: Так склалося, що свекруха жила у моїй квартирі. Ми з чоловіком ніколи їй нічим не дорікали. Але вона постійно відчувала себе зайвою. Вона боялася зайвий раз вийти з кімнати поїсти. В туалет свекруха теж не могла пройти, коли ми всі були вдома. Щомісяця намагалася всунути мені якійсь гроші зі своєї мізерної пенсії, а цілий день, поки ми всі були на роботі, вона мила підлогу і натерала посуд до блиску. Я вирішила, що більше так жити не можу, потрібно щось робити. Тепер щоразу, коли вона мене бачить, на її очах з’являються сльози

– Привіт. Не можу сказати, що дуже успішною, – видавила з себе посмішку Лариса. – Але справу свою дійсно маю, – мовила далі. – А ти як, усе добре?

– Щастить тобі шалено. А я ось все ніяк. Та й розлучилася зі своїм чоловіком нещодавно.

– Вибач, я не хотіла.

– Все нормально. Ти ж не знала.

– Теж вірно. Так у вас же донечка ще мала.

– Чоловіка це не зупинило. Він легко пішов до іншої, а у неї теж, як виявилося, дочка. Виховує чужу доньку, уявляєш, на свою часу немає.

– Сумно. Але ти не падай духом. Тримайся і все у тебе теж добре буде.

– Та ну. Мене ніхто не полюбить. Кому я така потрібна. Та ще з дитиною. Знаєш, іноді, мені здається, що кохання – це придумана кимось казка. Тобі добре, тебе всі люблять, а мене тільки кішка, та донечка моя. Нікому я не потрібна.

– Покохають і тебе, не говори так. Повір мені.

– Ти он яка щаслива. І гроші є і хлопець.

– І у тебе будуть обов’язково.

– Добре, бувай, я побігла. Бережи своє щастя! – мовила подруга.

– До зустрічі, – розгублено відповіла Лариса.

Коли подруга пішла, Лариса відчула себе як не в своїй тарілці. Думала про неї, переживала. Їй так хотілося поділитися своїм щастям з подругою, що вона відчувала себе безсилою. А через тиждень з Ларисою стали відбуватися дивні речі.

Відразу вона не надавала їм особливого значення, але з кожним разом стала помічати недобру закономірність – як тільки зателефонує їй Інна, або ж вона десь зустрінеться з нею, так все йде шкереберть. Лариса ніколи не була забобонна, але з кожною новою розмовою, чи зустріччю, відбувалися якісь незрозумілі і дуже неприємні події з нею. Врешті вона була схильна повірити у все містичне.

– Любий, як гадаєш, можливо мені варто змінити номер? – В один з вечорів запитала Лариса у Івана, свого хлопця.

– Навіщо?

Вона відразу розповіла йому про зустрічі і дзвінки з дуже давньою подругою. Іван уважно вислухав свою кохану, посміхнувся і промовив:

– Ларисо, я хочу тебе заспокоїти. У тебе все налагодиться. Розумієш, ти сама даєш їй силу тим, що занадто близько до серця приймаєш її слова.

– Я намагаюся не брати все так близько до душі, але вона ж моя давня подруга. Сама мені все розповідає і телефонує постійно.

– Можливо Інна це робить не спеціально, просто у неї так виходить, заздрить вона тобі дуже, а у неї зараз в житті проблеми, вона весь негатив тобі віддає, – говорив далі Іван. – Не думай про її слова, просто побажай їй удачі і все налагодиться.

І що ви думаєте? Лариса таки дослухалася до слів свого коханого, а через деякий час все у Лариси налагодилося, вона навіть вийшла заміж і тепер живе щасливо з Іваном. Бізнес і далі продовжує процвітати і приносити гарний дохід. Ну а Інна?

А Інна без змін, живе по-своєму, Лариса її більше не зустрічала і не телефонувала, але пам’ятає, що є у неї така подруга, постійно чимось незадоволена і дуже-дуже заздрісна.

Я теж гадаю, що від таких людей варто триматися якнайдалі. Чи не так?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни – редакція Ukrainians.Today

Більше цікавих матеріалів на нашій сторінці у Facebook Ukrainians.Today

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page