Правду кажучи, то справжнє щастя, коли маєш хорошу родину, адже в непростий час, як би там не було, але першою родина приходить на допомогу.
– Зізнаюся правдиво, що мамі моїй ми з чоловіком просто так гроші, особливо, ніколи не даємо! Вона завжди сидить з нашою донькою з ранку до вечора, в цей час ще й роботу робить вдома якусь. Приходить вона вже о восьмій ранку і йде в сьомій вечора, а то й пізніше, коли ми з чоловіком з роботи повертаємося.
Дуже часто, навіть, затримуємося трохи, коли на роботі якісь негаразди чи справи якісь додаткові збираються.
Мама моя ні слова не говорить ніколи нам в докір – робота ж то справа відповідальна, мама все добре знає і гарно нас розуміє!
При цьому всьому в будинку до нашого приходу завжди чистота та порядок, їжа завжди смачна і свіжа для нас усіх приготовлена, прання розвішане – ніяких проблем у нас немає, ми просто відпочиваємо у себе вдома, коли повертаємося з роботи.
Мама і не присяде за весь день жодного разу, поки у нас!
Знаючи свою дочку і її важкий характер, можу сказати – це дуже непросто для неї, а тим паче у її роки, але мама сама хоче нам допомогти, адже більше нікому, – розповіла мені якось знайома Олеся.
– А ви з чоловіком мамі гроші даєте за те, що вона вам стільки багато допомагає, адже це як справжня робота, виходить?
– Так, домовилися ми з моєю мамою ще тоді відразу, як тільки я вийшла на роботу, що будемо компенсувати їй зарплату. Вона відразу з роботи звільнилася, щоб нам лише стала допомагати з дитиною.
Ні, в грошах мама великої потреби не має, живе вона з татом, тато мій непогано заробляє і сам. Але треба ж і совість мати, правда?
Якби не наша донечка, моя мама отримувала б якусь зарплату непогану для неї.
А гроші, тим паче в наш час, ніколи зайвими не бувають у будь-якій родині, а тим паче, що жити приходиться лише на одну пенсію!
А нам різниці теж особливої немає, якби не мама моя, то б няні ми ще більше грошей платили і то чужа людина з дитиною сидить, а чужим людям, я, чесно кажучи, не дуже довіряю чужій людині, хвилювалася б постійно, думала на роботі весь день про свою доньку.
Моя знайома Олеся вийшла на роботу з декрету ще коли дочці було менше двох років – і теж не заради грошей, а заради перспектив: їй відразу подзвонив директор, зробив дуже цікаву пропозицію, пропонував гарну оплату за роботу.
Прийняти рішення треба було буквально за кілька днів – і виходити на новий цікавий та перспективний проект.
Або не виходити зовсім на роботу, а сидіти в декреті ще рік, а потім на цій роботі ніякої кар’єри вже не чекати. Алла ще тоді відразу добре порадилася зі своїм чоловіком, з мамою і зважилася спробувати почати нове життя, адже ще зовсім молода і хочеться якоїсь перспективи, і хороших заробітків.
– Від таких пропозицій не відмовляються, адже такої хорошої роботи ти можеш більше ніколи не знайти, якщо впустиш такий шанс, тим паче часи зараз непрості, усі мої знайомі у нас в містечку навіть десяти тисяч гривень зарплати не мають – підтримала її рідна мама. – А тим, хто відмовився, другий раз не пропонують і відношення до них вже зовсім інше буде після того, не таке, як раніше, адже начальство не любить, коли йому відмовляють! Все одно тобі через рік виходити з декрету на роботу потрібно, давай зараз, яка різниця. Через рік буде точно так само непросто, в будь-якому випадку. Так зараз хоч є, заради чого долати труднощі. Давай спробуємо! Я допоможу вам у цей непростий час. Я сидітиму з онучкою стільки, скільки буде потрібно.
В результаті Олеся вийшла на роботу, а її мама стала сидіти з дитиною, і робить це вже два роки поспіль дуже добре, хоча в її роки це не дуже добре, адже жінці дійсно це важко дається.
Дочка у Олесі дуже активна та рухлива, але мама справляється з нею досить таки непогано, вже знайшла до неї підхід.
Бабуся та внучка відмінно ладнають, вони вже давно знайшли спільну мову.
Бабуся водить свою онучку гуляти в парк, возить в басейн, читає книжки, займається розвитком – словом, не просто відбуває час, а займається з дитиною сумлінно.
При цьому ще й по дому встигає своїй дочці допомагати.
– Моя мама взагалі скарб, я навіть уявлення не маю, що б ми без неї робили! – з захватом говорить Олеся. – Як би ми без неї впоралися самі – навіть не уявляю!
Мама весь тиждень проводить в сім’ї доньки, в курсі всіх їх проблем та справ, допомагає у всьому по можливості, тоді як свекруха живе своїм життям.
Онуку свою бачить по великих святах, не частіше разу на пару місяців.
При цьому свекруха теж на пенсії вже сидить, але займається лише собою та своїми справами, вона постійно зайнята чимось, в основному собою.
Мати чоловіка Олесі ходить на якісь гуртки для пенсіонерок при центрі соцслужби, записалася в басейн, гуляє з подругою по парку.
Влітку свекруха знайомої завжди їде на дачу та проводить весь час там з сусідками.
– Цілком могла б мою маму хоча б трішки розвантажити мою, допомогти хоч трохи, взяти на себе внучку хоч іноді! – зітхає Олеся. – Але це їй в голову навіть не приходить. Не хоче вона такої зайвої турботи на себе брати.
А нещодавно свекрусі знадобилися немаленькі гроші, і вона довго думати не стала, а відразу прийшла до своїх сина з невісткою.
У минулому році подруга її їздила в дуже хороший санаторій біля морі, і повернулася з відти.
Відпочила, оздоровилася. В цьому році знову зібралася їхати, і кличе з собою свекруху Олесі.
Та так захотіла теж трохи оздоровитися, та й з подругою з’їздити удвох було б добре.
Одна серйозна проблема лише вийшла – грошей на таку поїздку у свекрухи немає, не відклала за цей час. І тоді вона відразу звернулася до свого сина, бо більше немає до кого.
– Ні, ти уявляєш таке? – незадоволено говорить Олеся. – Моя мама нам допомагає кожен день, при цьому грошей просто так, тому що їй чогось там хочеться, а не вистачає, ми їй не даємо, вона навіть не просила ніколи гроші у нас, вона дуже добре знає, як нам зараз самим важко! А чому свекрусі повинні щось давати просто так, а тим паче на відпочинок? Я сказала – хоче мама чоловіка грошей, нехай відпрацьовує так, як годиться! Так, а що? Подивиться за нашою донечкою якийсь місяць, а мама моя хоч трохи відпочине. Нехай приходить до нас кожен день до восьмої ранку, краще навіть раніше хвилин на десять, готує сніданок внучці своїй, веде її гуляти, потім басейн відвідають, потім обід. На вечір вечерю приготує. Мені не треба, я не їм після шести – своєму синові та внучці нехай щось приготує!
– І ти реально так сказала матері свого чоловіка? І що вона?
– Образилася на мене свекруха тоді дуже, навіть сказати тобі не можу! Наче я їй запропонувала щось надто важке робити, або це не її рідна онучка. Не треба мені ваших грошей, тоді, каже. Ну, не треба так не треба, питання закрито.
Чоловік, звичайно, засмучений цим непорозумінням між матір’ю і дружиною, каже, даремно ти так з мамою моєю.
А от сама Леся вважає, що правильно все зробила.
Хоче грошей свекруха – нехай відпрацьовує по повній, як і мати невістки, адже вона повертати дітям їх не буде, навіть, якщо і дасть їй чоловік.
А може, невістка права, хоче мати заробити – нехай бере на себе трішки турботи за онучкою та допомагає молодій сім’ї? Це хороший вихід? І теща відпочине, адже за стільки часу втомилася вона, і свекруха отримає бажане, і дитина з бабусею поспілкується?
Але свекруха вважає, що невістка повела себе недобре, адже вона вже не молода людина, щоб сидіти з малим дитям, і вперше звернулася до сина за допомогою за стільки років, а до неї так віднеслися найрідніші люди, просять бути за няньку.
Але хіба Олеся вчинила неправильно, відмовивши свекрусі в дармових грошах, коли мама її тільки й те робить, що їм допомагає, бо знає, як важко їм?
Фото ілюстративне.
