Двох своїх дітей я любила однаково, виховувала теж однаково, але виросли вони зовсім різними.
У мене є син Роман і донька Людмила. Роману 38 років, Людмила молодша на 3 роки. У обох давно є сім’ї, живуть діти окремо.
Ми з чоловіком мали двокімнатну квартиру, яку я в свій час на заводі отримала. Я в ній досі і живу, а чоловіка, на жаль, не стало 3 роки тому.
Від дітей я ніколи нічого не хотіла, сама намагалася викрутитися і дати собі раду в житті. Навіть зараз, коли я вже на пенсії, я підпрацьовую – прибираю в офісах вечорами.
У Людмили моєї все було добре до тих пір, поки у неї чоловік був. Доньці навіть працювати не доводилося, бо зять її дуже добре забезпечував. Вона як пішла в декрет, так на роботу і не вийшла.
Я їй не раз говорила, що добром це не закінчиться, що треба самій заробляти, а не чекати на гроші чоловіка, та донька мене не слухала. Вона настільки розлінилася, що крім того, як вона виглядає, її більше нічого і не цікавило. Донька так захопилася салонами краси і різними дорогими косметичними процедурами, що чоловік не витримав і розлучився з нею.
Квартира, в якій вони жили, належить зятю (це його дошлюбна власність), тому після розлучення Людмила з сином повернулася до мене в квартиру.
Я люблю свою доньку, але жити з нею просто неможливо. Людмила роботу так і не знайшла, живе за аліменти, але цих коштів не вистачає.
Тому більшість фінансових витрат на мені – я і комунальні послуги плачу, і продукти купую. Звичайно, що мені одній важко все це тягнути.
А якось до мене в гості син приїхав. Подивився він на все це, і йому дуже мене шкода стало. Роман в той день мені тисячу гривень залишив, щоб хоч трохи допомогти.
На наступний день син знову до мене заїхав, але цього разу з конкретною пропозицією. Роман пропонує мені залишити квартиру Людмилі, а самій переїжджати в його заміський будинок і жити з ними. Каже, що дім великий, всім місця вистачить.
Пропозиція, звичайно, дуже гарна, але є кілька але. По-перше, якщо я переїду до сина, то мені доведеться доживати віку біля невістки (хоча, треба сказати, що моя невістка Ольга доволі адекватна і хороша людина).
І, по-друге, я не впевнена, чи дасть собі раду донька без мене. Як вона оплачуватиме комунальні послуги? Вона ж мене в такі борги зажене, що я потім з них не виберуся.
Тому я і не можу прийняти рішення, що мені зараз робити, як буде краще?
А що б ви зробили на моєму місці? Може, зі сторони моя ситуація видніше? Як правильно вчинити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.