fbpx
Життєві історії
Якось до мене прийшла сусідка, я знаю, що вони живуть недобре. Я спочатку їх дуже шкодувала, поки не дізналася від Ольги скільки в них є квартир

Поряд зі мною, якщо так можна сказати, живуть люди, вони мої сусіди, дуже велика та галаслива сім’я: батьки, дочка зі своїм чоловіком і дорослим сином, а ще з ними живе їх бабуся, якій зараз майже 90 років. Я дружу з сусідкою-дочкою, жінкою, якій зараз трохи за 40 років, вона моя ровесниця.

Ольга частенько забігає до мене попити чаю, так щоб ніхто вже їй не заважав, коли вже зовсім настрою у неї немає і вона хоче відпочити.

От щиро кажучи, я абсолютно їх не розумію: який сенс жити усім разом, цілою великою родиною, щоб потім так недобре ставитися один одного, адже вони там зовсім не знаходять спільну мову? Тільки лише заради того, щоб здавати в оренду інші квартири? Особливо не розживешся на ці гроші, а ось так постійно жити без радості в очах – не діло зовсім.

Загалом, ось що розповіла мені сусідка Ольга, адже ми не так давно купили цю свою квартиру, тому дізнаюся все від неї все. У сусідів квартира – трикімнатна, її колись давно ще отримали її батьки. У бабусі Ольги теж була велика квартира, яку вони давно розділили з дідом після розлучення: на одно і двокімнатну, вони їх зараз здають. В однокімнатній жила бабуся, а в двокімнатній – сусідка з чоловіком і сином.

Та згодом бабуся занедужала, вона хоч і ходить ще, але з великими труднощами, сама вже нічого не може робити. Однокімнатну квартиру тоді вони здали в оренду, бабусю забрали батьки і вийшов дохід з оренди. Сусіди навіть якийсь смак відчули від “зайвих” грошей, там така мама, що свого не упустить. Хоч мама Ольги з чоловіком зараз на пенсії, але він ще й на таксі працює, щоб якусь копійку принести в дім.

А тут через труднощі, які зараз в країні, сусідка роботу втратила – фірма Ольги збанкрутувала! Її чоловік лише підробітки іноді має, заробляє небагато. А близько нас район новобудов, теща бігала, дізнавалася: чи не потрібен їм робочий? Потрібен! Ну тоді все сходиться: треба здати в оренду двокімнатну квартиру, переїхати сім’ї до батьків і бабусі в трикімнатну квартиру, зять на будівництво (на дорогу витрачатися не потрібно), дочка поруч – продавцем в супермаркет. Ну і головна радість сім’ї – дорослий синок, рік тому як з армії прийшов, ще поки “шукає себе”, у всіх під опікою сидить.

Наче гроші в них є, але вони живуть всі разом і життя їх щасливим я назвати не можу. Ось і живуть: в одній кімнаті батьки, в іншій – сусідка з чоловіком, а в третій – бабуся з правнуком. Хлопець дуже непростий характер має, бабуся теж свого не упустить, вони навіть на вулиці іноді не розмовляють між собою, один на одного косо дивляться. Теща з тестем не дуже люблять зятя.

Сусідка Ольга постійно засмучена. Спокою в родині зовсім немає, зате в кінці місяця у них є гроші з оренди квартир. Тоді вони беруть ці гроші, ділять між собою, ходять по магазинах, купують продукти, необхідні речі. Та вони не довго щасливі від того.

Я обережно питала сусідку, можливо, їм все ж їм потрібно з чоловіком повернутися в свою квартиру? Вона лише руками розводить: за договором квартиру вони здали на рік, тому поки нічого не зміниться. Та й як жити тоді, на які гроші? Син не працює, чоловікові далеко від будівництва буде їздити на роботу, а тоді і за комунальні ще буде треба платити.

Я такого не розумію. А жити щасливо вже й не буде коли. Гроші проїдаються, а життя на краще не міняється.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page