fbpx
Життєві історії
Якось до Дарини Степанівни прийшла сусідка. Валентина стала скаржитися, що свекри зовсім не допомагають їм, а їй одній з дітьми важко. Тоді пенсіонерка сказала, що допомагатиме і дозволила Валентині приводити дітей до себе. Вже наступного ранку сусідка прийшла не одна

Дарина Степанівна живе поруч з однією сім’єю, у них зараз 5 діток. Живуть вони досить дружно та приязно між собою, тому Валентина, мама діток, інколи звертається до своєї вже немолодої сусідки з різними проханнями.

А стали жити в цій сільській хатині Валентина з Дмитром після того, як одружилися. Бабуся чоловіка подарувала молодій сім’ї своє житло, а сама переїхала жити до своєї доньки, матері Дмитра.

Молоде подружжя жило добре. Через рік народилася в них перша дитина, син Остап. Вся родина приходила допомагати по господарству, порядкували на городі. Також родичі гуляти з хлопчиком. А десь через рік народилася у них донечка, назвали її Вікторією.

Але коли Валентина повідомила родині, що знову чекає дитину, то рідні вже не могли зрозуміти, для чого стільки дітей. Та Валентина з Дмитром усім відповідали, що діти – то радість велика і щастя в житті. Коли народився п’ятий синочок, Олег, бабуся перестала ходити й допомагати їм, сказала, що їй важко вже, усім вона раду дати не може, нехай справляються самі, як можуть.

А одного дня Валентина прийшла до Дарини Степанівни й за чашкою чаю почала скаржитися, що Дмитрові батьки не хочуть їм допомагати. Дівчині одній важко справлятися з такою кількістю дітей. Дмитро тяжко працює з ранку до ночі, щоб був достаток в сім’ї і щоб вони усі гарно харчувалися.

Вислухавши це все, Дарина Степанівна, не подумавши, запропонувала свою допомогу по мірі сил. Відтоді бабуся, а вона вже на пенсії, немає спокою. Спочатку Валентина просила посидіти з однією дитиною. Потім з двома. Кожен день жінці край потрібно кудись іти, або їхати, і вона вже не соромлячись приводила дітей, навіть не запитуючи дозволу.

Останній раз вже принесла старенькій жіночці і Олега, свого найменшого синочка, якому тільки виповнилося п’ять місяців. Дарині Степанівні дуже важко з малими дітьми, а тут іще і на руках одного треба носити.

А сама Валентина з’явилася на порозі літньої сусідки аж через п’ять годин. Вона з порога почала говорити, що зайшла глянути, як діти, чи нагодовані, не плачуть. Їй потрібно ще піти кудись, вона повернеться аж ввечері. Тому дітей забирати зараз не буде, лише на хвилину зайшла.

Та Дарина Степанівна сказала, що вона згодилася інколи допомогти сусідам з дітьми, а не сидіти цілими днями з ними. Просила, щоб Валентина забрала їх додому, а якщо хоче помічницю, то найме няню і платить їй гроші за це.

Відтоді сусіди з пенсіонеркою навіть не вітаються. Дарина Степанівна за своє добре серце навіть “дякую” не отримала. Образилася Валентина, що не захотіла сусідка надалі сидіти з її дітьми. Сама не подумала, що літній жінці тяжко. Лише пенсіонерці чомусь соромно, адже у неї совість є.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page